Законопроектом передбачалося змінити кількість прийому студент на перший курс вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності, поклавши в основу відсотковий принцип, а саме: щорічно приймати на навчання за державним замовленням 103 відсотки від кількості студентів-першокурсників, прийнятих в попередньому році. Для новостворених вищих навчальних закладів зберегти раніше встановлену квоту студентів-бюджетників – 51 відсоток впродовж перших п’яти років з часу їх заснування. Також пропонувалося ліквідувати вікове обмеження (65 років) для кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу.
На думку членів Комітету, такий підхід є неприйнятним, оскільки не можна встановлювати однаковий відсоток щорічного збільшення прийому студентів-першокурсників, що навчаються за державним замовленням для усіх без винятку вищих навчальних закладів. Адже йдеться не про механічний щорічний приріст кількості студентів-бюджетників, а про обгрунтоване державне замовлення на підготовку фахівців різних спеціальностей відповідно до потреб розвитку держави, суспільства, певних галузей виробництва тощо. Потреба ж у фахівцях того чи іншого профілю з року в рік може змінюватися як у бік її збільшення, так і у бік зменшення. Тому більш важливою вбачається постановка питання про забезпечення належного державного фінансування їх підготовки та майбутнє працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, що навчаються за державним замовлення.
Сумнівною вбачається й пропозиція, відповідно до якої кількість студентів, прийнятих на навчання за державним замовленням до новостворених вищих навчальних закладів лише впродовж перших п’яти років повинна становити не менше ніж 51 відсоток. Отже запропоновані привілеї для новостворених вищих навчальних закладів вбачаються недостатньо обґрунтованими.
Позицію Комітету підтримали представники Міністерства освіти і науки України.