На
засіданні зазначалося, що метою законопроекту (реєстр.№0207)
є здійснення процедур, необхідних для набрання чинності Другим додатковим
протоколом до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних
справах шляхом надання Верховною Радою України згоди на його обов'язковість для
України у формі ратифікації. Другий додатковий протокол, підписаний від імені
України 8 листопада 2001 року, встановлює нові форми і процедури
співробітництва в процесі розслідування злочинів і розгляду кримінальних справ
договірними сторонами Європейської конвенції про взаємну допомогу у
кримінальних справах, учасницею якою Україна є з 1998 року.
Підкреслювалося також, що Другий додатковий протокол підлягає ратифікації відповідно до його статті 30 (частина перша) та пункту є) частини другої статті 9 Закону "Про міжнародні договори України". Суб'єктом законодавчої ініціативи пропонується ратифікувати Другий додатковий протокол з низкою заяв і застережень, що не суперечить як тексту цього міжнародного договору, так й національному законодавству.
Комітет зауважив, що, як зазначено у поданні суб'єкта законодавчої ініціативи та у Пояснювальній записці до законопроекту, реалізація Другого додаткового протоколу потребує внесення змін до чинного законодавства України. Згідно ж з частиною сьомою статті 9 Закону "Про міжнародні договори України" у цьому випадку на розгляд Верховної Ради мають подаватися й проекти відповідних законів.
Під час обговорення зауважувалося, що проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах зареєстрований у Верховній Раді за № 8467 і головним з його опрацювання визначено Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. На думку Комітету з питань європейської інтеграції, ці обидва законопроекти мають розглядатися Верховною Радою одночасно.
Зазначалося також, що, згідно з Пояснювальною запискою, виконання Другого додаткового протоколу Україною не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
Окрім того, наголошувалося, що відповідно до статті 31 Кримінально-процесуального кодексу України порядок зносин судів, прокурорів, слідчих і органів дізнання з відповідними установами іноземних держав, а також порядок виконання взаємних доручень визначається законодавством України і міжнародними договорами України.
Також Комітет зазначив, що Україна є учасницею Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року та Додаткового протоколу 1978 року до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах.
Зауважувалося, що реалізація положень Другого додаткового протоколу потребує внесення змін до чинного законодавства України, у зв'язку з чим одночасно із зазначеним проектом подається відповідний законопроект.