Як сказано в ньому, Кіотський протокол заклав підвалини міжнародного ринку торгівлі скороченнями викидів, які дозволяють промислово розвиненим країнам чи приватним корпораціям купувати права на викиди або робити інвестиції в країни з перехідною економікою, або в країни, що розвиваються, коли ці інвестиції призведуть до найдешевшого скорочення викидів парникових газів.
Україна на сьогодні залишається однією з найбільш інвестиційно привабливих країн для реалізації механізмів Кіотського протоколу через порівняно низьку питому вартість заходів зі скорочення викидів парникових газів (ПГ), модернізації промисловості. За даними, наведеними в Національній стратегії України щодо спільного впровадження й торгівлі викидами, в 2008-2012 рр. потенціал скорочення викидів парникових газів в нашій державі може досягти 750 млн. тонн СО2, якщо очікувана ринкова ціна буде не менше як 8 дол. за тонну СО2. За деякими оцінками протягом першого періоду надлишок дозволів на викиди в Україні складе щонайменше 1 млрд. тонн СО2. Продаж невеликої частини надлишкових дозволів на викиди вже сьогодні принесе нашій країні фінансові ресурси та технології, що буде сприяти створенню відповідного фонду і акумулюванню стартового капіталу для “декарбонізації” національної економіки через скорочення питомого енергоспоживання.
Після того, як з 16 лютого 2005 року Кіотський протокол до Рамкової конвенції про зміну клімату вступив в силу, Україна, яка ратифікувала його 4 лютого 2004 року, повинна протягом відповідного часу виконати ряд зобов’язань міжнародного характеру. Зокрема, до 2007 року треба створити національну систему оцінки викидів та поглинання парникових газів (ПГ), що має включати всі інституційні, правові й процедурні механізми, та створити національну систему підготовки, оцінки, реєстрації і верифікації проектів спільного впровадження.
Для виконання взятих зобов’язань Україна має йти двома шляхами: збереження природних ресурсів, здатних поглинати ПГ та зменшувати їх викиди шляхом реалізації проектів спільного впровадження й розвитку більш чистих виробництв.
Перешкодами на шляху застосування механізмів Кіотського протоколу Україною залишається безсистемна, нерегулярна та неповна інвентаризація викидів ПГ, досі не створена національна система оцінки викидів та поглинання ПГ. Ще нема належної правової бази регулювання процедур для впровадження механізмів Кіотського протоколу, особливо правил затвердження проектів спільного впровадження та законів, що регулюють право власності на “одиниці встановлених обсягів” та “сертифіковані скорочення викидів”.
З метою усунення недоліків щодо виконання зобов’язань, які випливають з Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, а також з метою сприяння реалізації можливих перспектив України Комітет рекомендував Кабінету Міністрів: визначити уповноважений центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання взятих зобов’язань; cтворити інституційну структуру для впровадження механізмів Кіотського протоколу. До 1 червня 2005 року розробити та затвердити Національний план дій впровадження положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а до 1 липня розробити проекти нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію його положень.
Комітет також пропонує уряду до кінця поточного року розробити проект закону про державну політику й економічний механізм регулювання емісії та поглинання парникових газів, при формуванні проектів державного бюджету починаючи з 2005 року передбачити видатки на реалізацію положень та впровадження механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Міністерству охорони навколишнього природного середовища рекомендовано у поточному році забезпечити проведення перевірки кадастрів антропогенних викидів парникових газів за 1999-2003 роки і завершити у 2006 році проведення організаційних заходів щодо створення відповідної системи їх оцінки, скласти реєстр дозволів на викиди парникових газів. Здійснення заходів повинно оприлюднюватися у засобах інформації для ознайомлення громадськості.