Сьогодні Нюрнберзький процес вимагає абсолютно іншої відправної точки і динаміки мислення, відповідальної і моральної політики, відповідальності моральних політиків.
Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи у понеділок в Санкт-Петербурзі на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 65-й річниці Нюрнберзького процесу.
Голова парламенту проаналізував історію документальних досліджень
Нюрнберзького процесу, відзначивши при цьому, що «головний історичний, правовий
і чисто людський матеріал, що викриває нацизм, так і не став загальним
надбанням громадян наших держав, що внесли визначальний внесок до розгрому
фашизму і знищення нацистської
ідеології».
«Очевидно, по «ідеологічних мотивах», наші народи не повинні були мати повної інформації . Хіба це не парадоксально і не аморально? Відповідно, маємо, крім усього іншого, багато спекуляцій самокорисливого підходу до уроків Нюрнберга. Зокрема, політичні «розмірковування» в спробах переставити акценти і навіть переписати цю подію. Тоді як не можна перелицювати, переписати те, що ще в повному обсязі не написане», - сказав він.
У цьому контексті В.Литвин констатував, що, за даними соціологів, «жахливий відсоток» наших співгромадян не може назвати дати початку війни, а кожен десятий взагалі не знає, з ким воював СРСР.
«Віруси забудькуватості і незнання мають нас особливо непокоїти. Адже в
чомусь не дивним і навіть закономірним є те, що огидне насіння екстремізму,
примітивні форми нацизму і ксенофобії проростають в свідомості вже у пострадянських
поколінь, загрожуючи спалахами диких сутичок і виступів проти цінностей
воєнного і післявоєнного покоління, «війною з пам'ятниками», на які така щедра
наша земля, - сказав керівник парламенту.
- Нещодавній приклад тому - абсурдні за своїм безглуздям і волаючі за провокативністю сутички у Львові в День Перемоги, які
призвели до обміну жорсткими офіційними заявами між Україною і Росією. Хоча
якщо відверто, то тут розмову потрібно вести наочніше і докладніше».
«Сьогодні доводиться з сумом констатувати: переможці і їх спадкоємці роз'єднані і навіть деморалізовані», - відзначив В.Литвин.
Голова Верховної Ради також акцентував увагу на проблемі політичної моралі і психологічного здоров'я суспільства, нагадавши, що Нюрнберзький процес запровадив до міжнародної політичної лексики термін «банальність зла». При цьому В.Литвин звернув увагу на спалахи тероризму, націоналістичні і ксенофобські прояви, інциденти расистського характеру. «Чому нестримне насильство стало нормою в нашому житті, зокрема, за допомогою ЗМІ?», - запитав він.
На думку В.Литвина, зараз на перший план повинні виходити гуманітарно-правові аспекти Нюрнберзького процесу. «Адже ми винесли з Другої світової війни переважно той урок, що потрібно бути сильним. А нині необхідне нове щеплення для посилення генів пам'яті на основі гуманістичних і моральних принципів», - підкреслив він.
Проектуючи спадщину Нюрнберга на сьогоднішній день, на відносини між державами і народами, а також на їх внутрішні проблеми, В.Литвин відзначив необхідність переосмислення взагалі історії, а не лише результатів і уроків минулої війни, враховуючи «поляризацію настроїв, зростаючий радикалізм соціуму, особливо в молодіжному його сегменті». «Підкреслю: саме переосмислення, а не ревізії, перегляду, а тим більше переписування. При цьому необхідно чітко розмежувати поняття - історія війни і історія перемоги», - сказав він, наголосивши на недопустимості втрати історичної пам'яті, духовно-етичної опори людини.
В.Литвин також заявив про необхідність об'єднання людства перед обличчям спільного ворога - міжнародного тероризму, «відсунувши убік реальні і надумані протиріччя, розбіжності і образи». «Проявивши таку одностайність, таку волю до відповідальності, міжнародне співтовариство доведе, що воно як слід і назавжди засвоїло уроки і великої війни, і епохального судового процесу, що поставив в ній правову точку», - сказав він.
«Загальний висновок: сьогодні Нюрнберг вимагає абсолютно іншої відправної точки і динаміки мислення. Вимагає відповідальної і моральної політики, відповідальності моральних політиків», - підсумував В.Литвин.