У заході взяли участь представники громадських організацій та засобів масової інформації.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко на початку презентації нагадав, що Закон "Про доступ до публічної інформації" був ухвалений Верховною Радою 13 січня 2011 року. За його словами, прийняття Закону "Про доступ до публічної інформації" було рекомендацією до України з боку ОБСЄ, ПАРЄ, Єврокомісії, а також резонансною вимогою до української влади з боку журналістських та громадських організацій. Він зазначив, що Україна буде однією з близько 90 країн світу, де діють закони про доступ до інформації.
А.Шевченко назвав символічною датою набуття чинності обома законами день 9 травня. "Це буде справді день важливої перемоги у боротьбі за права громадян в Україні, але чиновницький саботаж може цю перемогу перекреслити. Нам потрібно змусити цей закон працювати, щоб почати повертати владу громадянину", - наголосив Голова Комітету.
За словами А.Шевченка, вся інформація, яка сьогодні доступна чиновникові, відтепер апріорі має бути доступною будь-якому громадянинові. А.Шевченко у цьому зв'язку звернув увагу на деякі винятки у законі, які обмежують доступ громадян до публічної інформації, - це таємна, конфіденційна і службова інформація.
Голова Комітету заявив, що робота з підготовки органів влади, за винятком деяких з них, до введення в дію цих законів фактично зірвана. Головними проблемами він назвав "саботаж чиновників, необхідність внесення змін до понад 50-ти законодавчих актів для приведення у відповідність із Законом "Про доступ до публічної інформації", брак традиції відкритості, згортання громадянських прав і свобод".
А.Шевченко висловив впевненість у тому, що "закон покликаний почати руйнувати стіну, яка складається з грифів "цілком таємно", з недоступних секретарів, зі складних правил акредитації".
Координатор проектів партнерства "Новий громадянин" Світлана Заліщук наголосила на розумінні того, що закон може не запрацювати, якщо і надалі громадськість не буде активно діяти над впровадженням закону та моніторингом за органами державної влади за його виконанням.
С.Заліщук повідомила, що вона прийшла на презентацію із першим запитом, який впродовж наступного тижня буде розісланий у 457 міст. Він стосується того, яким чином розраховується тариф на послуги з утримання житлових будинків, прибудинкових споруд та території органами місцевого самоврядування. "Це - те, за що кожний громадянин щомісяця платить, коли розраховується за житлово-комунальні послуги. Ми хочемо з'ясувати: за що ми платимо, на що ми маємо право і що ми недоотримуємо", зазначила вона. За її словами, це досить простий тест для органів місцевої влади, оскільки у більшості міст ця інформація досі не є відкритою.
С.Заліщук також наголосила на тому, що закон - це інструмент, який може бути ефективним у розв'язанні багатьох конкретних проблем. Громадяни, подаючи інформаційні запити до органів влади, зазначила вона, зможуть, наприклад, дізнатися про бюджети міст, засекречені генеральні плани міст, закриті державні тендери, особливості нарахування тарифів на житлово-комунальні послуги, про небезпечні об'єкти в районі проживання, про незаконне привласнення лісових та пляжних зон тощо.
Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба зазначив, що відповідати на інформаційні запити повинні не тільки органи публічної влади, але й інші особи, які визначені розпорядниками - юридичні особи, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів (наприклад, комунальні підприємства) та суб'єкти господарювання, які домінують на ринку і надають якісь послуги або наділені певними повноваженнями.
М.Лациба також зазначив, що закон встановлює обов'язок органів влади невідкладно повідомляти громадян, наприклад, про повені, якість харчових продуктів, інші ризики життю та здоров'ю людини, її майну тощо.
Керівник програм також нагадав про ще одне право громадян, про яке мало говориться, - право бути присутнім на засіданнях органів влади, крім випадків, встановлених законодавством. "Право чути - це також право на доступ до публічної інформації", - наголосив М.Лациба.
А.Шевченко, відповідаючи на запитання журналістів, повідомив, що ознайомився з пропозиціями щодо внесення змін до Закону "Про доступ до публічної інформації", які надійшли до Комітету. Він зазначив, що частина з них є слушною, частина таких, що докорінно змінює філософію закону. Головне, за його словами, не допустити ревізії закону.
А.Шевченко висловив впевненість у тому, що найближчим часом не слід очікувати внесення змін до закону. На його переконання, необхідно зосередитися на приведенні чинного законодавства у відповідність до Закону "Про доступ до публічної інформації", а для цього потрібно внести зміни до понад 50-ти законів та чотирьох кодексів.
Голова Комітету А.Шевченко, завершуючи презентацію, повідомив, що Комітет з питань свободи слова та інформації планує провести громадські презентації обох законів в регіонах та підготувати науково-практичний коментар до закону, який допоможе журналісту, громадському активісту, чиновнику, політику правильно його застосовувати.