Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вважає принципово важливим участь у щорічних зборах Національної академії правових наук у Харкові через необхідність обговорення стану конституційного процесу в Україні і проблем, які існують у цій царині.
У
п´ятницю на прес-конференції у Харкові В.Литвин наголосив на необхідності
визначення ролі і місця вчених-конституціоналістів у цьому процесі. «Нам потрібно
виходити на ті рішення, які необхідні країні, які відкривають її перспективи, і
які не несуть нашарування політичних моментів, настроїв, настанов політичних
сил, що мали місце впродовж двадцяти років існування незалежної держави», -
сказав він.
Керівник парламенту наголосив на важливості започаткування діалогу щодо перебігу конституційного процесу, аби він «відбувався планово, не перешкоджав і не затуляв життєві проблеми, щоб все відбувалося штатно, щоб життя не зупинялося і не зациклювалося на політичних кампаніях».
В.Литвин позитивно оцінив діяльність Академії, яка, за його словами, «вийшла за регіональні рамки». Її вага і значення як загальнодержавної інституції і надалі зростатиме, переконаний він.
Голова Верховної Ради підкреслив, що в Україні вже неможливо «змінити, загальмувати розвиток громадянського суспільства, демократичних прав і свобод, навіть якщо би хтось цього дуже хотів». «Громадянське суспільство, яке ковтнуло цієї свободи, наполягатиме і далі на розвитку демократичного процесу», - зазначив він.
Як приклад незворотності демократичних перетворень В.Литвин навів розгляд закону про протидію корупції. «Дивлячись на те, як уважно народні депутати розглядають статті цього документу, ми можемо побачити, як потрібно ставитися до законодавчого процесу», - зауважив він.
В.Литвин зазначив, що зросла активність Академії, яка, за його словами, надає велику кількість експертних зауважень до законопроектів, і які, за його словами, мають системний характер. «Тепер необхідно знайти механізми, як врахувати ці зауваження», - сказав він.
Керівник парламенту вважає, що сьогодні потрібно знайти компроміс «для країни, а не для політиків», зважаючи на те, що у політикумі домінують «політична доцільність або домовленості». На його думку, для цього потрібно «вийти з «постгеноцидного синдрому», який сформований війнами, революціями, голодоморами». Суспільство, заявив він, має перейти в нову якість, аби ми стали на європейський шлях розвитку.