Голова Верховної Ради України Володимир Литвин сподівається, що офіційний візит української парламентської делегації до Республіки Сербія надасть нового імпульсу поглибленню українсько-сербського співробітництва.
«Мені приємно, що саме парламентський вимір задає сьогодні темп у відновленні українсько-сербського політичного діалогу на високому та найвищому рівнях, - сказав В.Литвин в інтерв´ю сербській газеті «Політика», опублікованому у понеділок. - Адже реалізація будь-яких ініціатив у двосторонніх відносинах потребує парламентської підтримки. Переконаний, що діалог, який ми активізуємо під час цього візиту, зміцнюватиметься надалі і на президентському, і на урядовому рівнях».
Відповідаючи на запитання, В.Литвин заявив, що Україна зацікавлена у поглибленні взаємовигідної співпраці із Сербією в рамках таких міжнародних структур, як Рада Європи, ОБСЄ, ОЧЕС, Міжпарламентський союз, Рада регіонального співробітництва, Дунайська комісія, Процес дунайського співробітництва, ЦЄІ. «Ми розраховуємо на тісне співробітництво шляхом взаємної підтримки ініціатив у рамках цьогорічного головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи та Сербії в Центральноєвропейській ініціативі», - сказав він.
Голова Верховної Ради вважає перспективною двосторонню співпрацю в таких сферах, як машинобудування, транспорт, будівництво, фармацевтика, сільське господарство, туризм та нафтогазова галузь. При цьому В.Литвин висловився за активізацію участі бізнесменів двох країн у міжнародних і національних виставках та ярмарках, що, на його думку, сприятиме реалізації наявних в Україні і Сербії потенціалів для поглиблення торговельно-економічного співробітництва.
На думку Голови Верховної Ради, для налагодження більш активної торговельно-економічної співпраці важливими є передусім безпосередні контакти бізнес-кіл України і Сербії. Ефективності таких контактів, вважає він, мала б сприяти реалізація домовленостей, досягнутих під час третього засідання українсько-сербської Міжурядової комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.
За словами керівника парламенту, заслуговує уваги в цьому контексті ідея організувати в Україні протягом 2011 року бізнес-форум, який дав би можливість визначити конкретні шляхи реалізації спільних проектів у сфері транспорту, сільського господарства, фармацевтики, машинобудування, туризму. Важливим фактором для посилення взаємодії в цих напрямах стало б налагодження системної та регулярної роботи українсько-сербської Ділової ради торгово-промислових палат двох країн, а також більш активні візити сербських підприємців в Україну, додав В.Литвин.
При цьому він запевнив, що Україна зацікавлена в залученні сербського капіталу до реалізації різноманітних проектів в нашій країні, де сформовано відповідну законодавчу базу для якомога ефективнішого захисту прав іноземних інвесторів та підприємців.
Керівник парламенту також наголосив на важливості залучення України і Сербії до подальшого процесу імплементації Стратегії ЄС для Дунайського регіону, що, на його думку, сприятиме економічному розвитку в ньому, екологічній безпеці, європейській інтеграції, поглибленню двостороннього і багатостороннього співробітництва.
Торкаючись двосторонньої міжпарламентської співпраці, В.Литвин висловився за налагодження регулярних зустрічей представників депутатських груп дружби Україна-Сербія та обмін делегаціями співробітників Апарату Верховної Ради України та Секретаріату Народної Скупщини Республіки Сербія, а також сталих робочих контактів на рівні парламентських фракцій та комітетів.
Постійний міжпарламентський діалог на всіх рівнях, зазначив В.Литвин, дозволить нам забезпечити взаємну підтримку в процесі європейської інтеграції наших держав, зокрема в питаннях адаптації національних законодавств до європейських стандартів, взаємодію в ключових міжнародних організаціях, законодавчу підтримку торговельно-економічних відносин тощо.
Відповідаючи на запитання, В.Литвин також висловив вдячність керівництву Сербії за допомогу та вагомий внесок у ліквідацію негативних наслідків аварії на ЧАЕС, завдяки чому понад дві тисячі українських дітей протягом чотирьох років пройшли оздоровлення на території Сербії, і за створення належних умов для задоволення національно-культурних потреб українсько-русинської громади в Сербії.
Голова Верховної Ради наголосив на важливості подальшого розвитку культурних контактів, і у цьому контексті зазначив, що свідченням щирої дружби наших народів могло б стати встановлення пам‘ятника Тарасу Шевченку в Сербії та одному з видатних сербських діячів в Україні.