На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №5031) спрямований на зменшення корупційних проявів шляхом забезпечення ефективної протидії корупційним правопорушенням, що вчинені вищими публічними посадовими особами та становлять особливу суспільну небезпеку.
Проектом закону пропонується створити новий центральний орган влади з правоохоронними функціями та спеціальним статусом - Національне бюро антикорупційних розслідувань України (НБАР), правові основи організації та діяльності якого (його систему, статус, функції тощо) передбачається визначити вказаним законопроектом. Так, згідно проекту, основними функціями новостворюваного НБАР пропонується визначити дізнання, досудове слідство, проведення оперативно-розшукових заходів у віднесених до його підслідності кримінальних справах, зосередивши увагу на високопосадовій корупції та правопорушеннях, що завдають особливо велику шкоду захищеним законом інтересам. При цьому, до структури НБАР входитимуть оперативно-розшукові, слідчі та оперативно-технічні підрозділи, а також інформаційно-аналітичні служби, підрозділи швидкого реагування, захисту учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, внутрішнього контролю, зв'язків з громадськістю та інформування про діяльність Національного бюро, експертні, кадрові та інші служби і підрозділи.
Під час обговорення
народні депутати, підтримуючи ідею щодо підвищення ефективності боротьби з
корупцією в органах державної влади шляхом інституційної реформи органів, що
здійснюють дізнання, досудове слідство та кримінальне переслідування в справах
про корупційні злочини, висловили низку зауважень до законопроекту.
Члени Комітету вказували на те, що зауваження та пропозиції висловлені до попередньої редакції проекту враховані у даному законопроекті лише частково, більшість з них залишилися поза увагою суб´єктів законодавчої ініціативі. Водночас, підкреслювали парламентарі, сьогодні, в державі проводиться адміністративна реформа, яка передбачає оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади, з метою усунення дублювання їх повноважень та підвищення ефективності державного управління. Також одним із пріоритетних напрямків державної політики є реформування правоохоронних органів.
На засіданні зазначалося про те, що викликають зауваження пропозиції законопроекту (частини 2 і 4 статті 25) про встановлення обмежень щодо затримання, огляду особистих речей, транспортних засобів, порушення кримінальної справи стосовно працівників Національного бюро. Так, ними передбачаються обмеження щодо затримання, огляду особистих речей, транспортних засобів, порушення кримінальної справи стосовно працівників Національного бюро. Такий рівень правового імунітету для працівників правоохоронних органів загалом і навіть тих, які займаються розслідуванням особливо важливих справ, не узгоджується із передбаченими законодавством загальними гарантіями недоторканності особи, винятки з яких можуть бути встановлені лише Конституцією України, а не звичайним законом. Ця позиція також відображена у рішеннях Конституційного Суду України (зокрема, у рішенні №7-зп від 23 грудня 1997 року).
Крім того, зазначалося, що потребує доопрацювання й положення частини 1 статті 21 законопроекту щодо проведення перевірки працівниками Національного бюро за повідомленням про злочин, зробленим без зазначення особи заявника. Це положення не відповідає вимогам статті 8 Закону "Про звернення громадян", де конкретно вказано, що "звернення, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає". При цьому анонімне звернення не може бути підставою для порушення кримінальної справи.
Народні депутати також вказували на те, що положення статті 16 законопроекту надають працівникам Національного бюро право проводити дізнання та досудове слідство в кримінальних справах, віднесених законом до підслідності Національного бюро. Водночас, законопроектом не передбачено відповідних змін до Кримінально-процесуального кодексу, зокрема до статей 101 (Органи дізнання) та 102 досудового слідства).
На засіданні зазначалося й про те, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України і профільні міністерства у своїх висновках наполягають на необхідності доопрацювання цього законопроекту.
На думку членів Комітету, утворення Національного бюро антикорупційних розслідувань України необхідно розглядати в контексті реформування всіх органів, які здійснюють кримінальне судочинство, та одночасно з прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу України. Такий підхід дозволить забезпечити чітке розмежування компетенції органів, які ведуть боротьбу з корупцією, та не зруйнувати існуючу на сьогодні систему протидії цьому явищу.