На засіданні члени
Комітету зазначали, що законопроект (реєстр. №3481)
спрямований на приведення положень чинного Кодексу України про адміністративні
правопорушення (КУпАП) у відповідність до Конвенції
Ради Європи про захист прав людини і основних свобод людини. За словами
народних депутатів, до основних змін, запропонованих проектом, можна віднести:
надання додаткових процесуальних прав особам, які притягуються до
адміністративної відповідальності; зміна процедури адміністративного
затримання, а також врегулювання процедури апеляційного оскарження постанов
суду у справах про адміністративні правопорушення.
Народні депутати, підтримуючи необхідність змін щодо удосконалення процедури захисту прав та свобод громадян при притягненні їх до адміністративної відповідальності, під час обговорення проекту висловили низку зауважень, які будуть враховані під час його доопрацювання до другого читання.
Зверталася увага на те, що у частині другій пропонованої редакції статті 263-1 КУпАП передбачається порядок розгляду суддею матеріалів справи при наданні згоди на продовження строків адміністративного затримання при тому, що участь захисника у цій процедурі не визнається обов'язковою. Тому, наголошували парламентарії, з огляду на мету законопроекту, а саме - встановлення додаткових законодавчих гарантій захисту прав і свобод людини, було б доцільно вказати на обов'язковість участі захисника у справі, за винятком випадків його нез'явлення (за умови належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду справи).
Крім того, члени Комітету вказували на те, що деякі пункти запропонованої законопроектом нової статті 297-2 потребують конкретизації. Зокрема, з пункту другого не зрозуміло, які дані про апелянта необхідно вказувати.
Також зазначалося, що у частині другій запропонованої законопроектом статті 297-6 передбачено строки призначення апеляції до розгляду, а також передачі її до апеляційного суду - три та один тиждень. Водночас, у розділі IV "Провадження в справах про адміністративні правопорушення" КУпАП, як і у процесуальних кодексах, строки окреслюються годинами, днями (добами), місяцями, роками. Тому, підкреслювали парламентарі, більш обґрунтовано вказувати на строк у двадцять один день і сім днів відповідно.
Члени Комітету наголошували, що відповідно до запропонованих змін до частини першої статті 322 та статті 326 КУпАП виконання постанови районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт або адміністративного арешту буде можливе лише після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи судом апеляційної інстанції. Зважаючи на пропозиції щодо порядку апеляційного оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення, висловлені у запропонованій законопроектом новій главі КУпАП, такі зміни видаються цілком обґрунтованими. При цьому, однак не зрозуміло, чому аналогічні положення не запропоновано включити, наприклад, у статтю 321-1 КУпАП, якою регламентується виконання постанови про застосування громадських робіт.
На думку членів Комітету, "окрім виконання міжнародних зобов'язань, які виникли внаслідок ратифікації Конвенції, законодавчі зміни, що пропонуються, дозволять уникнути значних витрат з державного бюджету у зв'язку з виплатою сум справедливої за рішеннями Європейського суду з прав людини, винесеними проти України".