У роботі "круглого столу" взяли участь народні депутати, представники виконавчої влади, громадських організацій (проекту "Реформування системи ювенальної юстиції України", ВГО "Служба захисту дітей", Жіночого консорціуму України, Українського центру порозуміння, Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда Україна", Української Гельсинської спілки з прав людини, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні).

Під час засідання обговорено питання щодо актуальних змін до законодавства України в контексті захисту прав дітей, участі сім´ї у реалізації функцій ювенальної юстиції, принципів системи кримінальної юстиції у законодавчому полі, відображення принципів ювенальної юстиції у законодавчому полі, сімейного патронату: перших практичних кроків впровадження та потреб законодавчого врегулювання.

Відкриваючи засідання, голова підкомітету з питань конституційного статусу Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади Комітету з питань правової політики Еліна Шишкіна акцентувала увагу на необхідності дискусії з актуальних проблем удосконалення цивільного та сімейного законодавства в контексті забезпечення прав дитини, насамперед, у сфері захисту майна неповнолітніх осіб, запобігання проявам корупції при встановленні опіки та піклування, недопущення зловживань при здійсненні заходів з усиновлення дітей, розпорядженні майновими правами  дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, та багатьох інших питаннях. 

Е.Шишкіна також підкреслила, що "назрілою для держави проблемою, на сьогодні, є з´ясування позицій зацікавлених сторін щодо необхідності впровадження превентивних заходів у сфері попередження підліткової злочинності".

На засіданні також зазначалося,  що Комітет з питань правової політики протягом останніх років розглядав низку законопроектів, спрямованих на врегулювання різних аспектів захисту прав дитини. Зокрема, Верховною Радою України було ухвалено закони "Про внесення змін до Кримінального та Сімейного кодексів України щодо усиновлення", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав дитини, над якою встановлено опіку чи піклування", "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо визначення органів опіки та піклування і уточнення категорії осіб, над якими встановлюється опіка та піклування".

Окрім того,  Комітетом підготовлено для прийняття у ІІ читанні і в цілому як закон законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо правочинів стосовно майна неповнолітніх осіб та запобігання проявам корупції при наданні дозволів органами опіки та піклування (реєстр. №6189).

Так, положеннями Закону "Про внесення змін до Кримінального та Сімейного кодексів України щодо усиновлення" №1452-VI доповнюється перелік осіб, які не можуть бути усиновлювачами, та встановлюється порядок перевірки іноземців, які бажають усиновити дитину - громадянина України, в контексті наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру щодо них в правоохоронних органах інших держав та Генеральному секретаріаті Інтерполу. Цим законом також вносяться зміни до частини першої статті 169 Кримінального кодексу України, згідно з якими посилюється санкція відповідальності за незаконні дії щодо усиновлення, а саме, штраф змінюється на позбавлення волі строком до трьох років.

Під час "круглого столу" зазначалося, що аналіз практики застосування цього закону показує, що на виконання його положень Кабінетом Міністрів України прийнято низку змін до таких підзаконних нормативних актів, як: Положення про дитячий будинок сімейного типу, в якому доповнено перелік осіб, які не можуть бути батьками-вихователями; Положення про прийомну сім´ю, де доповнено перелік осіб, які не можуть бути прийомними батьками; Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов´язаної із захистом прав дитини  доповнено переліком категорій сімей, в які не можуть бути влаштовані діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей доповнено переліком заявників, які не можуть бути усиновлювачами.

До того ж, зауважувалося на засіданні, на запит Комітету з питань правової політики  Міністерство внутрішніх справ повідомило, що для забезпечення реалізації зазначеного закону були надані пропозиції щодо визначення Кабінетом Міністрів порядку здійснення МВС за запитом Урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини перевірок іноземців, що всиновлюють дітей, які є громадянами України, щодо наявності або відсутності стосовно них інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах інших держав та Генеральному секретаріаті Інтерполу. Зазначені пропозиції враховані шляхом доповнення відповідними положеннями Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів.

Отже, зазначалося під час обговорення, на сьогодні центральними органами виконавчої влади здійснено певні заходи щодо виконання Закону "Про внесення змін до Кримінального та Сімейного кодексів України щодо усиновлення" стосовно забезпечення більш ефективного захисту прав та і інтересів усиновлених осіб.

Акцентувалася увага також на тому, що іншим Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав дитини, над якою встановлено опіку чи піклування" №1390-IV передбачено закріплення права власності дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, на аліменти, пенсії, інші види соціальних виплат, що призначаються на цих дітей. При цьому, у Законі "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що одноразова допомога, призначена опікуну, а також допомога по догляду за дитиною, призначена опікуну, вважаються власністю дитини. На думку розробників проекту, а також народних депутатів, які підтримали прийняття цього закону, його прийняття сприятиме посиленню гарантій дотримання прав дітей, позбавлених батьківського піклування. Окрім того, цей закон сприятиме підвищенню на належний рівень утримання дитини з боку опікуна чи піклувальника та підвищить свідомість останнього.

Під час "круглого столу" також наголошувалося, що прийнятий нещодавно Закон "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо визначення органів опіки та піклування і уточнення категорії осіб, над якими встановлюється опіка та піклування" №2825-VI спрямований на врегулювання правовідносин між органами опіки та піклування та фізичними особами, які потребують опіки та піклування, на заповнення прогалини законодавства щодо визначення органів опіки та піклування, усунення неузгодженості між нормами Цивільного, Сімейного кодексів України,  законів України з питань охорони дитинства, інших актів законодавства.

Е.Шишкіна підкреслила, що необхідність у прийнятті цього закону була обумовлена тим, що на законодавчому рівні не визначено категорію органів державного управління, які є органами опіки та піклування. Це призводить до певних труднощів при практичному застосуванні норм права щодо реалізації повноважень органів опіки та піклування з питань захисту інтересів осіб, які потребують опіки або піклування з боку держави.  Іноді це призводить до порушення вимог законодавства, адже рішення з питань встановлення або припинення опіки чи піклування приймаються не уповноваженим органом.

Окрім того, зауважила голова підкомітету, потрібно було привести норми Цивільного кодексу України в частині визначення категорії малолітніх та неповнолітніх осіб, над яким встановлюється опіка чи піклування, у відповідність до норм інших законодавчих актів, які регулюють питання охорони дитинства. Зокрема, згідно зі статтями 58, 59 Цивільного кодексу України опіка, піклування встановлюється лише над малолітніми та неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування. Зазначене не узгоджується з нормами статті 243 Сімейного кодексу України, відповідно до якої опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. 

Також підкреслювалося, що зміни до Закону "Про місцеві державні адміністрації" передбачили повноваження місцевих державних адміністрацій стосовно встановлення опіки та піклування над неповнолітніми особами. Проте, враховуючи визначений Регламентом Верховної Ради України порядок внесення змін  до законів, цей проект ще очікує на ухвалення у ІІ читанні і в цілому як Закон.

Підсумовуючи, Е.Шишкіна наголосила, що перелік питань, запропонованих для вирішення в законодавстві є надто широким, а ініціативи, що з´являються на сучасному етапі розвитку правової системи України, свідчать про відсутність системного бачення тих орієнтирів, які Україна як держава прагне досягти при вирішенні питань захисту прав дітей. "Мова йде про те, що на державному рівні відсутні затверджені концепції розвитку законодавства з  питань захисту материнства і дитинства, немає і затвердженої стратегії попередження злочинів у цій сфері правового регулювання", - зазначила народний депутат.