Відкриваючи захід, голова підкомітету з міжнародно-правових питань та гендерної політики Олена Бондаренко, зокрема, зазначила, що його метою є обговорення становища жінок та матерів з дітьми, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, забезпечення їхніх прав та потреб, захист материнства і дитинства та шляхи вдосконалення законодавчого врегулювання у цій сфері.
"Пенітенціарна система виникла і будувалася переважно для чоловіків, тому і сьогодні відображає "чоловічий погляд на чоловічі проблеми в ув´язненні", сказала доповідачка. За її словами, в Україні жіночі колонії перебудовувалися з чоловічих, а не проектувалися для жінок, тому спеціальні жіночі потреби, базовані на фізіологічних і соціальних (ґендерних) відмінностях, не знайшли відображення в архітектурі і організаційній структурі установ.
На
думку народного депутата, "розгляд жінок як специфічної групи, що потребує
особливого захисту і особливого ставлення, зазвичай не відображає ґендерної
рівності і продовжує сповідувати патріархатно-протекціоністський підхід".
О.Бондаренко також висловила переконання, що "і права жінок в
ув´язненні, і права їхніх дітей - є важливою складовою прав людини".
Доповідачка також наголосила, що міжнародні документи, ратифіковані Україною, та європейські стандарти життя вимагають звертатися до тих проблем, які раніше були поза увагою суспільства. За її словами, особливу увагу у рекомендаціях інституцій Ради Європи приділено питанню перебування у місцях позбавлення волі вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей, яке обговорювалося на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи з прийняттям Рекомендації № 1469 (2000) щодо матерів та дітей у в´язницях.
Відповідно до Рекомендації, сказала О.Бондаренко, близько 100 000 жінок відбувають покарання в пенітенціарних закладах держав-членів Ради Європи, серед яких - значна кількість молодих матерів та їхніх дітей віком до двох років. Відповідно до дослідження експертів-психологів, діти, які перебувають разом з матір´ю у в´язниці, мають певні труднощі з соціальною адаптацією, проблеми з розвитком особистості, вади розвитку.
Народний депутат акцентувала увагу присутніх на тому, що Парламентська
асамблея Ради Європи рекомендує державам-членам забезпечити відбування
покарання вагітним жінкам та молодим матерям таким чином, щоб запобігти їхньому
ув´язненню (наприклад, виплата компенсації потерпілим, громадські роботи
тощо), а також застосовувати ув´язнення як міру покарання лише у
випадках, коли такі жінки були визнані винними у вчиненні тяжких злочинів та
становлять постійну небезпеку для суспільства. За її словами, державам-членам
також рекомендовано забезпечити
право відвідування дітей батьками, для того, щоб дитина проводила більше часу з
батьком та матір'ю.
Під час дискусії учасники заходу зазначили, що відбування жінками покарання далеко від місця проживання або місця знаходження їхніх дітей ускладнює підтримку контактів з сім'ями. До таких складнощів належать відсутність грошей на поїздки, брак часу, особливості оформлення документів, якщо дитина знаходиться в інтернатному закладі. Йшлося й про обмежений доступ до професійної підготовки або доступ лише до таких професій, які традиційно вважаються жіночими, а тому зазвичай малоприбутковими і такими, що не користуються попитом на ринку праці, та брак програм, спрямованих на надання допомоги соціальної інтеграції жінкам після звільнення.
Присутні акцентували увагу на відсутності чи обмеженості інформації про дітей, відправлених до дитячих будинків після трьох років, умовах для спільного розміщення матері та дитини в дитячих будинках у колоніях.