Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вважає подальший розвиток відносин України, Литви та Польщі у гуманітарній сфері важливим чинником входження у єдиний європейський духовний простір та формування нової архітектури спільного європейського дому.
Виступаючи під час Четвертого засідання Міжпарламентської асамблеї Верховної
Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща у
вівторок у Києві, В.Литвин наголосив, що парламентарії наших держав несуть
спільну відповідальність за подальший розвиток наших взаємин, у тому числі,
гуманітарної сфери. «Саме від динаміки та інтенсивності регулярних міжлюдських контактів, якими позначені нинішні
українсько-литовсько-польські взаємини, залежить, чи зможуть вони стати справді
надійним фундаментом формування нової архітектури спільного європейського дому,
а, отже, й зоною стабільності континенту»,
- зазначив він.
За словами В.Литвина, поглибленню взаємин у гуманітарній сфері слугує, зокрема, реалізація стипендіальної програми Міністерства культури України «Спільна культурна спадщина України та Польщі», яка передбачає проведення досліджень, присвячених пам´яткам спільної культурної спадщини України та Польщі, історичним постатям обох країн.
Важливе значення, на його думку, має відновлення «Літньої школи ЮНЕСКО» для спеціалістів сфери охорони культурної спадщини з практичними заняттями на пам´ятках України та Польщі з метою підготовки та підвищення кваліфікації реставраторів. У цьому контексті В.Литвин висловився за необхідність пошуку шляхів залучення до цієї справи литовських фахівців.
В.Литвин відзначив спільні археологічні дослідження та експедиції фахівців України та Польщі, особливо наголосивши на дослідженнях античної культури в Криму та вивченні її впливів на європейську цивілізацію. Вчені, крім всього іншого, також обмінюються досвідом щодо методів дослідження пам´яток археології та працюють над створенням археологічної карти України, додав він.
Українські та польські фахівці мають значний прогрес транскордонної співпраці в галузі збереження дерев´яних церков, сказав керівник парламенту, висловивши надію, що у 2012 році конгрес ЮНЕСКО погодиться з висновками експертів ICOMOS і буде прийняте позитивне рішення про включення до Списку світової культурної спадщини українсько-польський проект «Дерев´яні церкви Карпатського регіону України і Польщі».
На переконання Голови Верховної Ради, значний вплив на розвиток реставраційної та охоронної роботи у всьому регіоні Центрально-Східної Європи матиме створений за сприяння та підтримки міністерств культури України та Польщі Міжнародний центр охорони культурної спадщини у Жовкві.
Важливим кроком у вивченні та передачі досвіду створення, збереження, реставрації і опису музейних одиниць В.Литвин вважає створення програм обміну працівників музейних закладів України, Литви та Польщі, та програм обміну музейними експозиціями між музеями наших країн з метою вивчення та популяризації спільної культурної спадщини.
На думку керівника парламенту, слід замислитись над шляхами спільного використання європейських фондів підготовки кадрів установ та організацій сфери охорони культурної спадщини за напрямком менеджмент культурної спадщини. «У цьому зв´язку доцільно також використовувати можливості, які надає нам ініціатива ЄС «Східне партнерство». Ми розраховуємо, що вона врешті решт запрацює, у тому числі, запрацює її парламентський вимір ЄВРОНЕСТ», - зазначив він.
В.Литвин також висловився за розширення практики, подібної до польської стипендіальної програми «Гауде Полонія», для української творчої молоді.
Голова Верховної Ради відзначив плідну співпрацю експертних груп, зокрема, історико-архівних, бібліотечних, художніх, з опрацювання конкретних пропозицій щодо взаємного повернення втрачених цінностей, визначення подальшої долі пам´яток культури, які становлять взаємний інтерес.
В.Литвин вважає за доцільне продовжувати роботу, пов´язану з опрацюванням україніки, літуаніки та полоніки у фондах бібліотек Польщі, Литви та України, проведенням спільних досліджень історії бібліотек в Польщі, Литві та Україні, а також їх втрат під час та внаслідок Другої світової війни.
Голова Верховної Ради закликав до забезпечення правової бази для розширення можливостей обміну культурними цінностями між українськими, литовськими та польськими музеями з метою проведення довготермінових експозицій.
«Планомірне здійснення заходів у цих напрямах, забезпечене підтримкою державних структур, сприятиме не тільки розвитку партнерських добросусідських відносин між нашими державами, але й приєднанню України до загальноєвропейських процесів та поглибленню спілкування між людьми, - сказав В.Литвин. - Ми не хочемо нікому доводити, що Україна - сусід єдиної Європи. Навпаки, ми виходимо з того, що ми всі - добрі сусіди в єдиній Європі».