Закон спрямований на посилення правових гарантії щодо запобігання великим промисловим аваріям, спричиненим небезпечними речовинами, максимальне скорочення ризиків великих аварій та послаблення їх наслідки.
Конвенція застосовується до об‘єктів підвищеної небезпеки - об‘єктів, на яких постійно або тимчасово виробляється, обробляється, використовується, утилізується одна чи більше небезпечних речовин або категорій речовин у кількостях, які перевищують гранично допустиму кількість. Конвенція не застосовується до: ядерних об‘єктів і підприємств, які переробляють радіоактивні речовини, за винятком устаткування на цих об‘єктах, за допомогою якого обробляються нерадіоактивні речовини; військових об‘єктів, транспорту, який знаходиться за межами місця розташування об‘єкта та який є іншим, ніж трубопровід.
За Конвенцією, відповідні заходи на рівні об‘єкта підвищеної небезпеки мають передбачати: ідентифікацію та аналіз небезпек й оцінку ризиків, у тому числі врахування можливих взаємодій між речовинами; технічні заходи, у тому числі проектування, системи безпеки, спорудження, вибір хімічних речовин, експлуатацію, технічне обслуговування та систематичну перевірку об‘єкта; організаційні заходи, утому числі навчання й інструктаж персоналу, забезпечення обладнанням для гарантування його безпеки, укомплектованість штату, контроль над незалежними підрядниками й тимчасовими працівниками в місці розташування об‘єкта, плани дій та процедури під час надзвичайної ситуації тощо.
Відповідний законопроект зареєстровано за №0194.