У пропозиціях зазначається, що прийнятий 18 листопада 2004 року Верховною Радою Закон “Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України” не може бути підписаний, оскільки внесені цим законом зміни до чинного Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" не відповідають меті зазначеного закону та можуть призвести до обмеження конкуренції, послаблення державного контролю у цій сфері, додаткових витрат бюджетних коштів.
Члени Комітету вважають, що наведені у пропозиціях аргументи щодо недоцільності зниження мінімальної вартісної межі з 100 тис. євро до 20 тис. євро для обов’язкового застосування у процедурах, передбачених Законом "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, є недостатньо переконливими. Можливо, дійсно, було б доцільним збільшити запропоновану законом межу мінімальної вартості для державних закупівель деяких видів товарів, робіт, послуг, проте, на думку народних депутатів, така пропозиція потребує додаткового обґрунтування.
У Пропозиціях зазначається, що положення закону, яке зобов'язує голів, секретарів, інших членів тендерних комітетів, експертів та консультантів з питань дотримання процедур державних закупівель підвищувати не рідше ніж кожні два роки рівень кваліфікації, підкреслювалося на засіданні Комітету, є економічно необґрунтованою, оскільки призведе до додаткових бюджетних витрат.
Пропозиція не може бути підтримана, оскільки одним із чинників ефективності роботи тендерних комітетів є належний рівень кваліфікації їх членів, а періодичне підвищення кваліфікації сприятиме дієвості та якості закупівельних процедур.
Прийняте законом запровадження обов’язкової плати за тендерну документацію та покладення на учасника – переможця відкритих торгів всіх витрат, пов’язаних з укладенням договору, може призвести, вважає Президент України, з одного боку, до зменшення конкуренції у сфері закупівель, а з іншого, - до збільшення вартості товарів, робіт і послуг, які закуповуються, і, відповідно, до додаткових витрат державних коштів.
Члени Комітету зауважили, що зазначені витрати мають бути обґрунтовані відповідними докладними розрахунками, а врахування прибутку у зазначеній платі не передбачено. Комітет вважає зазначену пропозицію Президента України необґрунтованою.
Не погоджуються члени Комітету із запереченням, що стосується контролю Верховною Радою України за діяльністю уповноваженого органу, а також положення, відповідно до якого замовники зобов’язані на звернення Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України надавати повну інформацію, що стосується державних закупівель.