Проект пропонує встановити обов’язкові правила етичної і професійної поведінки судді України, що, на думку авторів, покращить судовий захист конституційних прав людини і громадянина.
Як зазначив голова Комітету Василь Онопенко, спроби врегулювати це питання на рівні закону вже були. В 2002 році Верховна Рада України відхилила законопроект, “Про прийняття Кодексу професійної етики судді”. Сьогодні автори проекту пропонують нам повернутися до цього питання, але вже не як Кодексу, а як закону.
“Виходячи зі статей 85, 92 Основного закону до повноважень Верховної Ради не відноситься визначення окремими законами морально-етичних норм поведінки певних категорій осіб. Загалом сфера етики не може регулюватися нормами права. Етичні норми самостійні і є одним з джерел права, але ніяк не повинні підміняти право”, зазначив В.Онопенко.
Голова Комітету вважає, що приймати чи не приймати такий акт, мають вирішувати органи суддівського самоврядування. Як власне це і зроблено з’їздом суддів України, який є найвищим органом суддівського самоврядування (ст. 112 Закону України “Про судоустрій України”). “З’їзд суддів України затвердив Кодекс професійної етики суддів. Звичайно це не кодекс у власному розумінні, тобто не має сили закону, а носить суто рекомендаційний характер”, - підкреслив В.Онопенко.
Члени Комітету підтримують висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України з приводу аналогічного законопроекту, підвалини найвищої моралі і професійної етики суддів закладені в Присязі судді. При вступі на посаду судді урочисто присягають виконувати зазначені принципи в своїй діяльності. До того ж, однією з підстав звільнення судді з посади є порушення ним саме Присяги судді (ст. 124 Конституції України).
На засіданні Комітету йшлося про те, що проект закону Про етику професійної діяльності судді висуває вимоги, які стосуються моральних засад діяльності суддів. Зокрема, “суддя має бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, аби зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду”. Встановлюється заборона належності до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
В.Онопено вважає, що норми проекту мають декларативний характер або повторюють зміст норм, які вже виписані в інших нормативно-правових актах. На його думку, недотримання цих вимог техніки нормопроектування призведе до колізій та суперечностей чинного законодавства, наслідком чого стане ускладненість або неможливість їх практичної реалізації суб’єктами правозастосування. Поряд з цим проект має низку неузгодженостей з чинним законодавством.
На засіданні Комітету також наголошувалося, що законопроект отримав негативну оцінку і у Верховному суді України, оскільки на думку останнього прийняття проекту в певній мірі буде спробою вплинути на суддів, що не відповідає Конституції України.