За нинішньої ситуації в країні надзвичайно гостро постає потреба персоніфікованої відповідальності. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин в інтерв´ю газеті «Голос України», опублікованому у вівторок.
Зокрема, відповідаючи на запитання, В.Литвин зазначив, що не вважає повернення до Конституції 1996 року кроком назад, додавши, що про це можна було б казати, «якби попередні п´ять років були періодом розвитку країни».
Він нагадав, що зміни до Основного закону, внесені у 2004 році, були обумовлені необхідністю піднятися на якісно новий етап розвитку і розосередити владу. «Ці дві обставини взаємодоповнили одна одну і дали поштовх конституційному процесу в 2004 році. Утім, визначальний імпульс він отримав під час пошуку компромісу для виходу із надзвичайно складної політичної кризи, яка виникла під час тодішньої президентської кампанії», - сказав В.Литвин.
Керівник парламенту пожалкував, що «п´ять років для України було втрачено». Разом з тим, сказав він, «якби тоді повноваження було зосереджено переважно в одних руках, ми мали б ще більш негативні наслідки для країни», - додав він.
Сьогодні Україна, наголосив Голова Верховної Ради, «вкотре стоїть перед черговим випробуванням, що, в свою чергу, потребує персоніфікованої відповідальності, особливо з урахуванням того, що ресурс розвитку країни, нагромаджений попередніми поколіннями, вичерпано до дна».
«Потрібні осмислені й водночас рішучі дії. А ми чудово знаємо, що колективно проголошувати, а над усе - робити необхідні перетворення - дуже важко, - зазначив В.Литвин. - Тому в усіх країнах у переломні моменти на перший план завжди виступала персональна відповідальність, особистість. А відтак періодично домінували то Президент, то парламент».
У цьому контексті В.Литвин заявив, що не поділяє застереження стосовно того, що начебто відбувається процес концентрації влади, зазначивши, що відбувається й концентрація відповідальності, насамперед перед людьми. «За нинішньої ситуації в країні надзвичайно гостро постає потреба персоніфікованої відповідальності. Що, до речі, збігається із загальносвітовими тенденціями», - сказав він.
Відповідаючи на запитання, Голова Верховної Ради наголосив, що місце кожної з гілок влади визначено Конституцією, «головне, щоб це правове визначення відповідало практичним реаліям».
«Адже зрозуміло, що 2010-й, як правильно зазначають експерти, є роком Президента, який не лише переміг на президентських виборах, а й вибудував систему влади з відповідними повноваженнями, - сказав В.Литвин. - Якщо ж виходити з того, що нині Президент фактично очолює систему виконавчої влади, то можна казати, що домінуючою є влада виконавча і що він впливає й на всі інші інститути влади: на судову владу, як гарант прав та свобод людини і громадянина, на Верховну Раду, ініціюючи закони системоутворюючого характеру, а також маючи відповідну підтримку в парламенті не лише в особі Партії регіонів, яка об´єднує 180 народних депутатів, а також в рамках парламентської більшості, яка сьогодні налічує до 270 парламентаріїв».
При цьому В.Литвин зазначив, що нині робота парламентської більшості є відповідальнішою, ніж раніше, коли мати коаліцію вимагала попередня Конституція, і «процес її утворення фактично відбувався штучно, під примусом, якщо хочете, під постійною загрозою дострокового припинення повноважень парламенту».
За словами керівника парламенту, треба докладати чимало зусиль для того, щоб переконати в необхідності брати на себе відповідальність, особливо в процесі прийняття не зовсім однозначних у плані соціальних наслідків законів. «Потрібні аргументи, організація дискусій та діалогу», - сказав він.