Захід було присвячено Міжнародному дню інвалідів. В ньому взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій, громадських організацій інвалідів з усіх регіонів України.
Під час наради були обговорені проблеми щодо надання громадянам з інвалідністю в Україні доступу нарівні з іншими до фізичного оточення, транспорту, інформації та спілкування, включаючи інформаційно-комунікаційні технології і системи, а також до інших об´єктів і послуг, відкритих для населення (Стаття 9 Конвенції ООН про права інвалідів).
Голова парламентського Комітету
у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич підкреслив, що Міжнародний
день інвалідів відзначається щорічно 3 грудня вже протягом 28 років, і нагадав
історію встановлення цієї дати. Поштовхом до цієї події стало прийняття
Генеральною Асамблеєю ООН 3 грудня 1982 року резолюції "Всесвітня програма
дій по ставленню до інвалідів". В Україні проведення цього дня встановлено
Указом Президента України від 27 листопада 1993 року.
В.Сушкевич також підкреслив, що останні офіційні документи - Конвенція ООН "Про права інвалідів", яку Україна ратифікувала 16 грудня 2009 року, та план дій Ради Європи стосовно людей з обмеженими фізичними можливостями на 2006-2015 роки, виносять як пріоритет питання людей з інвалідністю на світову арену, порушують важливість питання його розв´язання на національному рівні. "В нашій державі також назріла потреба щодо перегляду низки нормативно-правових актів у контексті реалізації цієї Конвенції", - зазначив народний депутат.
За словами голови Комітету, в Україні, як і в усьому світі, простежується тенденція до зростання кількості осіб з інвалідністю. Нині в нашій державі їх налічується вже понад 2,6 мільйона осіб. Цивілізоване суспільство сприймає таких людей як рівноправних громадян, для яких необхідно ліквідувати перешкоди, щоб вони могли зайняти повноправне місце серед активних членів суспільства, тобто забезпечити основне право людини - право на повноцінне життя.
На жаль, підкреслив В.Сушкевич, в Україні ці проблеми вирішуються надзвичайно складно. Сьогодні люди з інвалідністю нерідко і досі ізольовані від суспільства, є об´єктом різних видів дискримінації, у них обмежений доступ до соціальних послуг. Через тотальні обмеження громадської архітектури більшість з інвалідів не можуть відвідати громадські місця, користуватися транспортом, працювати, вести активне та повноцінне життя, часто у них немає можливості навіть вийти з дому чи перетнути вулицю. Більшість державних, медичних установ, шкіл, виборчих дільниць тощо не обладнані спеціальними пандусами. Навіть за їх наявності, доступність до них інвалідів часто не забезпечена, оскільки вони виконані всупереч всім будівельним нормам та стандартам - мають слизьку поверхню, встановлені без поручнів тощо.
Голова Комітету також зазначив, що з 1 травня 2007 року новими Державними будівельними нормами щодо забудови навколишнього середовища передбачено надання інвалідам можливості безперешкодного доступу інвалідів до житлових будинків. Проте, зауважив він, "будівельні компанії під час зведення нових об´єктів житлового чи громадського призначення продовжують порушувати ці норми".
В.Сушкевич також звернув увагу на
проблеми людей з вадами слуху, які, зокрема, "стикаються і з
бар´єрами інформаційними".
Учасники наради - представники міжнародних організацій - розповіли про свої напрацювання у напрямі вирішення зазначених проблем. Так, з доповіддю щодо архітектурних розробок, що створені для інвалідів і широко застосовуються у Нідерландах, виступив архітектор компанії "Van Aken Architects" (м. Роттердам) Рональд де Гойдж.
Під час заходу підкреслювалося, що повноцінне життя будь-якої людини - громадянина будь-якої держави - можливе лише за умови, коли вона не відчуває жодних обмежень у виконанні життєвих функцій. Якщо такі обмеження з певних причин виникають, то в цивілізованому світі це означає, що спільними зусиллями суспільства вони мають бути усунені, - наголошували промовці.
Учасники наради висловили сподівання на розуміння та розв´язання проблем людей з інвалідністю, адже "йдеться не про допомогу, а про забезпечення рівних прав і можливостей".