У заході взяли участь народні депутати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, представники Кабінету Міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, міжнародних та правозахисних громадських організацій.

Голова Комітету Віктор Швець, відкриваючи слухання, зазначив: останнім часом спостерігається збільшення кількості звернень від громадян до Верховної Ради. Згідно з проведеним аналізом звернень громадян, діяльність органів внутрішніх справ України викликає серйозне занепокоєння саме у сфері дотримання прав людини. "Ми знаємо про непоодинокі зафіксовані факти застосування катувань та інших форм жорстокого поводження працівниками органів внутрішніх справ: смерть студента у райвідділі міліції, самогубство 24-річного затриманого у райвідділі міліції м. Києва; грубе порушення термінів тримання в приміщенні міліції двох 9-класників; профілактична розмова дільничного інспектора міліції з громадянином, яка закінчилася смертю. І цей сумний перелік про факти застосування катувань та інших форм жорстокого поводження міліції можна продовжити", - наголосив В.Швець.

Він повідомив також, що до Комітету систематично звертаються народні депутати, депутати місцевих рад, які занепокоєні різким зменшенням відкритості МВС та зниженням рівня інформованості суспільства про ситуацію з порушеннями прав людини в органах внутрішніх справ. За словами В.Швеця, "автори звернень переконані, що має місце сплановане, системне відсторонення громадськості від участі у контролі за дотриманням прав і свобод людини в органах внутрішніх справ".

В.Швець повідомив, що впродовж року Комітет систематично надсилав до МВС публікації в ЗМІ про факти протиправної діяльності працівників міліції. За офіційною інформацією Міністерства, особисто Міністр внутрішніх справ А.Могильов дав 73 доручення перевірити такі повідомлення засобів масової інформації. "Його підлеглі про результати перевірки відповідають, що "переважна більшість резонансних матеріалів про роботу міліції відображає реальні події та факти або має оцінний характер й не містить конкретної інформації".

В.Швець назвав відповідь "чистою відпискою". "Аналіз за результатами розгляду в МВС публікацій у ЗМІ та звернень громадян дає підстави для висновку про погіршення ефективності реагування на них силами Міністерства. Є числені факти кричущої невідповідності висновків проведених перевірок реальним фактам, що збуджує негативну суспільну думку. Люди скаржаться по декілька років, наводять явні факти порушень законності, а перевірки нічого не знаходять", - зазначив голова Комітету.

В.Швець погодився з тим, що "є ситуації, коли об'єктивно немає підстав для реагування, але ж є і випадки, коли правоохоронна система вперто не помічає жахливих помилок своїх працівників". Він наголосив на тому, що проблема протиправних дій правоохоронних органів існувала завжди і скрізь, в усі часи та на всіх континентах. "Але в Україні останнім часом відбувається відчутне загострення цього питання. І це об'єктивний факт, яку картину нам не малювала б офіційна статистика", - сказав він.

Заступник міністра внутрішніх справ Василь Фаринник зазначив, що головним постулатом у діяльності правоохоронних органів є безумовне дотримання прав людини при здійсненні правоохоронних заходів. За його словами, "Міністерство на системній основі спрямовує свої зусилля на зміцнення дисципліни і законності серед працівників, очищення від тих, хто порушує закон, перевищує службові повноваження, компрометує своїми вчинками звання працівника міліції". Робота міліції щодо забезпечення належного порядку базується на положеннях Конституції, інших нормативно-правових документів.

"Органи внутрішніх справ поточного року активно протидіяли злочинам, що грубо порушують права громадян та свободи недоторканості. Зокрема, виявлено 246 фактів торгівлі людьми, установлено та повернуто в Україну 266 потерпілих від торгівлі людьми, 33 з них - неповнолітні, ліквідовано 12 організованих злочинних груп", - сказав заступник міністра.

"Ми повною мірою усвідомлюємо, що найкращою оцінкою діяльності органів внутрішніх справ є позитивне відношення громадян до них. Тому прагнемо досягти результатів у роботі виключно законними методами", - наголосив В.Фаринник і повідомив, що саме на це спрямоване реформування внутрішніх справ, запровадження експериментальних критеріїв оцінки діяльності, які виключають гонитву за валовими показниками. "Це має усунути підґрунтя для незаконних методів отримання свідчень. Також проводиться активна робота по реформуванню кримінального судочинства, кримінальної юстиції, працюємо над новим Кримінально-процесуальним кодексом, який був поданий до Верховної Ради ще у 2007 році. Вся робота спрямована на скорочення часу від порушення кримінальної справи до моменту виявлення винного", - сказав В.Фаринник.

Заступник Генерального прокурора Євген Блажівський зазначив: аналіз стану злочинності засвідчує, що вона становить істотну загрозу національній безпеці держави. За його словами, в сучасних умовах питання повноти та адекватності вжитих заходів по протидії злочинності і покращанню стану законності набуває особливої ваги.

Є.Блажівський констатував досягнення певних позитивних зрушень у діяльності міліції, яка є найбільш чисельним правоохоронним органом, зобов'язаним виявляти та запобігати, припиняти та розкривати злочини. Він повідомив про скорочення кількості окремих тяжких злочинів цього року, у тому числі найбільш резонансних, таких як умисні вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, розбої та грабежі.

"Водночас, результати діяльності правоохоронних органів необхідно оцінювати крізь призму реального забезпечення принципу невідворотності покарання, оскільки кожен непокараний злочин породжує наступний злочин", - сказав заступник Генерального прокурора.

Є.Блажівський повідомив, що в Україні за всі роки залишилося нерозкритими майже два мільйони злочинів, половина з яких тяжкі та особливо тяжкі. Поточного року розкрито лише 25 тисяч таких злочинів, а знято з обліку справ у зв'язку з закінченням строків давності і притягнення до кримінальної відповідальності в 5 разів більше.

"Стан захисту прав і свобод громадян не може вимірюватися кількістю виявлених порушень чи притягнутих до відповідальності працівників органів внутрішніх справ або відсотком розкритих злочинів. Водночас, статичні дані красномовно відображають значимість виконаної прокурорами роботи. Зокрема, за результатами перевірок опротестовано понад 11 тисяч постанов про накладення адміністративних стягнень, внесено майже дві з половиною тисячі приписів і подань. Притягнуто понад п'ять тисяч працівників правоохоронних органів, встановлені факти зловживання службовим становищем, підроблення матеріалів про вчинення фіктивних правопорушень та незаконного затримання громадян. Органами прокуратури постійно проводиться перевірка дотримання законодавства щодо запобігання побутовому насильству, передусім над дітьми у неблагополучних сім'ях, де батьки злісно не виконують своїх обов'язків", - повідомив заступник Генерального прокурора.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова наголосила на надзвичайній важливості проблеми дотримання прав і свобод громадянина. Вона повідомила, що до Уповноваженого з прав людини щорічно надходить близько п'яти тисяч звернень з приводу порушення прав громадян працівниками міліції і Уповноважений відповідно реагував. Зокрема, у поточному році направлено 32 подання, з низ 17 - Президентові України, 10 - Генеральному прокуророві і 5 - Міністру внутрішніх справ.

Н.Карпачова навела приклади кількох резонансних справ, що, за її словами, заплямували репутацію правоохоронних органів, у лавах яких працюють переважно чесні та віддані справі люди. "Що ще потрібно зробити для припинення страшних злочинів проти найголовнішого права людини - права на життя?", - запитала Уповноважений з прав людини.

Н.Карпачова нагадала, що 2001 року Верховна Рада у Кримінальному кодексі встановила кримінальну відповідальність за катування. Але через декілька років "зміст важливої статті Кримінального кодексу було спотворено, виключено з неї спеціальний суб'єкт - працівник правоохоронних органів". "Якщо раніше термін покарання статтею Кримінального кодексу був визначений від десяти років до довічного позбавлення волі, то змінами, внесеними пізніше, вже визначено від двох до п'яти років позбавлення волі", - зазначила Н.Карпачова.

Моніторинг Уповноваженого з прав людини, сказала доповідачка, засвідчує: навіть за умови пом'якшення законодавства практика застосування кримінальних покарань до працівників міліції за вчинення катувань не змінилася і продовжує у більшості випадків ґрунтуватися на положеннях, що встановлюють кримінальну відповідальність за перевищення службових повноважень, передбаченою зовсім іншою статтею - статтею 365 Кримінального кодексу.

"Проблема затримання працівниками правоохоронних органів сьогодні ще більше загострилася. Попри позитивні зміни, які відбулися з умовами тримання у багатьох спецустановах, не витримують жодної критики умови тримання в ізоляторах міст Євпаторії, Саки, Бахчисарая, Сімферополя, Бердянська, Одеси. Найгіршим сьогодні, майже середньовічними залишають умови тримання людей в ізоляторі міста Севастополь. З приводу чого на адресу Уповноваженого надходять численні звернення", - сказала доповідачка.

Н.Карпачова зазначила, що стан справ у правоохоронних органах віддзеркалює ситуацію в державі в цілому і наголосила на необхідності жорсткішого контролю з боку парламенту та громадськості за діяльністю міліції у цій сфері.

Учасники слухань наводили численні факти порушень з боку міліції прав і свобод громадян, наголошували на тому, що ці порушення набувають масового характеру. У виступах зауважувалося: зростання кількості порушень відбувається на фоні подальшого відсторонення громадськості від участі у контролі за дотриманням прав і свобод людини в органах внутрішніх справ. На думку більшості промовців, громадська думка повинна стати критерієм ефективності в діяльності органів внутрішніх справ, "інакше суспільство і далі потуратиме безкарності органів внутрішніх справ з подальшим формуванням не правової, не цивілізованої поліцейської держави".

Під час слухань було висловлені пропозиції членам Комітету для врахування їх у законотворчій роботі.

Учасники слухань підтримали проект рекомендацій законодавчому та виконавчим органам влади щодо, зокрема, забезпечення пріоритетності превентивних гарантій порушенням працівниками органів внутрішніх справ верховенств права та законності, поваги до прав і свобод людини і громадян, постійного удосконалення правового регулювання та інституційного забезпечення механізму реагування на звернення громадян щодо порушень їх прав і свобод з боку правоохоронних органів та приведення вітчизняного законодавства у цій сфері у відповідність до європейських стандартів.

У Рекомендаціях також наголошується на запровадженні ефективних механізмів взаємодії між громадськістю та парламентськими інституціями у сфері контролю за діяльністю правоохоронних органів в галузі дотримання прав людини.