Члени Комітету зазначили, що ухвалений ще 1992 року відповідний Закон неодноразово доповнювався. Однак ще й зараз, на їх думку, прийняті категорії об’єктів природно-заповідного фонду не в повній мірі відповідають міжнародним стандартам у плані уніфікації згідно вимог Міжнародного союзу охорони природи.
Саме тому пропонується розширення можливого статусу ландшафтних парків до державного, що дасть змогу заповідати також морські акваторії та перевести в перспективі особливо цінні ландшафтні парки (яких зараз існує 44) до категорії державних із забезпеченням відповідного фінансування. Адже досить часто новостворені ландшафтні парки через проблеми з фінансуванням терміново намагаються перевести в національні природні парки, що пов’язане із певною зміною їх профілю і часто є недоцільним, значним розширенням території та бюджетними затратами. Трансформація у державні ландшафтні парки без зміни попереднього профілю реґіонального ландшафтного парку є більш логічною і доцільною, може зекономити кошти.
Обговорено формулювання щодо заповідання повітря над землею чи водним об’єктом, оскільки існують обмеження на господарське використання повітряного простору над природоохоронними об’єктами, а також можливість забруднення повітря з боку стаціонарних та рухомих джерел забруднення (хімкомбінати, автомагістралі), що нанесе шкоду природним комплексам та об’єктам на заповідній території і повинно бути відшкодовано згідно підвищених тарифів. Проектом передбачається уточнити зміст природно-заповідного фонду, надання його основним структурним елементам статусу юридичних осіб, привести закон у відповідність з міжнародними стандартами.
За підсумками обговорення,, народні депутати прийняли до відома подану інформацію і вирішили розглянути на засіданні Комітету у листопаді поточного року разом три законопроекти з цієї тематики.