Законопроектом (реєстр. №6248) пропонується віднести до непрацездатних членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, чоловіка (дружину), а в разі їх відсутності - одного з батьків або брата чи сестру, дідуся чи бабусю померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом не тільки за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років, а й за дітьми-інвалідами та інвалідами з дитинства.
На засіданні зазначалося,
що сьогодні, відповідно до пункту 3 частини другої статті 36 Закону "Про
загальнообов´язкове державне пенсійне страхування", зазначені особи
віднесені до непрацездатних членів сім´ї, які мають право на призначення пенсії
у зв´язку з втратою годувальника, у разі якщо вони зайняті доглядом за дитиною
(дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Водночас, наголошували члени Комітету, відповідно до положень пункту 14 статті 11 Закону "Про загальнообов´язкове державне пенсійне страхування" один з непрацюючих працездатних батьків, який фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи (це стосується також догляду за інвалідом з дитинства І групи), якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, підлягають загальнообов´язковому державному пенсійному страхуванню і відповідно період такого догляду зараховується до страхового стажу для призначення пенсії.
Не заперечуючи щодо необхідності посилення соціального захисту непрацюючих осіб, що доглядають за дітьми-інвалідами та інвалідами з дитинства, Комітет вважає, що віднесення непрацюючих осіб, що доглядають за дітьми-інвалідами та інвалідами з дитинства ІІ і ІІІ груп, до непрацездатних членів сім´ї, які мають право на призначення пенсії у зв´язку з втратою годувальника, повинно здійснюватися на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії щодо того, що вони потребують постійного стороннього догляду.