Таке рішення
було ухвалено на засіданні Комітету 17 листопада.
Законопроектом (реєстр. №1015-3) пропонується визначити порядок застосування мов України, принципи мовної політики держави та її обов´язки щодо забезпечення конституційного права людини на вільне використання мов.
Як зазначається у пояснювальній записці, законопроект спрямований на вирішення питань, пов´язаних "з визначенням загальних положень, основних принципів мовної політики держави, статусу різних мов, що традиційно вживаються в Україні, з обов´язковим застосуванням української мови як державної, використанням російської мови, інших регіональних мов в публічному житті, з організацією виконання закону тощо".
Комітет дійшов висновку, що "законодавча ініціатива народних депутатів О.Єфремова, П.Симоненка, С.Гриневецького за своїм змістом та формою юридичного викладу не відповідає положенням Конституції України (статті 10, 22, 24, 92, 157) та Регламенту Верховної Ради України (стаття 91)".
На думку членів Комітету, положення законопроекту: "звужують сферу застосування української мови; піддають переглядові все законодавство у сфері мовної політики, чим повністю нівелюють статус української як державної; ставлять знак рівності між державною мовою та іншими мовами; надають російській мові особливого статусу порівняно зі статусом інших мов національних меншин України, чим інші мови ставляться у нерівне правове становище; гарантують законодавче забезпечення прав лише носіїв певної кількості регіональних мов, перелічених у проекті закону, тоді як Конституція України, законодавство України про національні меншини, міжнародні договори, до яких приєдналася Україна, гарантують розвиток, використання і захист усіх мов національних меншин, що живуть на території України".
Народні депутати наголосили також, що за висновком Міністерства фінансів, "реалізація зазначеного проекту закону вплине на видаткову частину Державного бюджету України, оскільки запровадження цього акта потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, зокрема, на публікацію поряд з державною також і регіональними мовами актів місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування, виготовлення печаток, штампів, штемпелів, офіційних бланків, табличок цих органів, на переклад процесуальних, судових документів, підготовку педагогічних працівників з викладання предметів регіональними мовами, видання підручників, іншої навчальної і довідкової літератури регіональними мовами, видання і розповсюдження аудіовізуальних творів, друкованих видань російською, іншими регіональними мовами тощо".