Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України розглянув проект закону про парламентську більшість і парламентську опозицію у Верховній Раді України, внесений народним депутатом О.Карповим.
Зазначалося, що "в ньому пропонується врегулювати питання організації та діяльності парламентської більшості і парламентської опозиції, не надавши необхідних для цього юридичних підстав. Прийняття визначальних положень проекту на даний час неможливе з огляду на їх неузгодженість з положеннями Конституції України".
Виходячи з цього, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Комітету з питань правової політики, який визначено головним по підготовці даного питання на розгляд парламенту, не підтримувати зазначений проект до вирішення питання щодо внесення змін до Конституції України, які стосуються реформування державного устрою.
Комітет розглянув також проект постанови Верховної Ради України про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з перевірки додержання вимог законодавства України Міністерством екології та природних ресурсів України та видачі спеціальних дозволіів (ліцензій) на користування надрами, внесений народними депутатами України В.Пуствойтенком.
Члени Комітету вважають, що внесений проект "не повною мірою відповідає вимогам ст.4.6.3.Регламенту, яка передбачає, що “Тимчасова комісія обирається з числа народних депутатів, які дали на це згоду. Мінімальний кількісний склад комісії повинен забезпечувати представництво не менше як по одному народному депутату від кожної депутатської фракції (групи)".
Авторам проекту рекомендовано доопрацювати його.
Комітет не підтримав заяву народного депутата України Осики С.Г. про перехід із Комітету з питань правової політики до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, враховуючи, що квота преставництва депутатської групи ”Народовладдя”, до якої належить народний депутат, при переході його до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності буде перевищена більше ніж у три рази.
Не була підтримана заява народного депутата Ярославського О.В. про обрання його членом Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, тому що розрахункова квота депутатської групи “Демократичні ініціативи”, до якої він входить, у складі зазначеного Комітету, перевищена в два з половиною рази.
Комітетом було розглянуто на відповідність вимогам Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України “Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з перевірки протизаконної діяльності керівництва ДПА у Львівській області”, внесений народними депутатами України Я.Кендзьором та іншими.
Зазначалося, що у складі зазначеної Тимчасової слідчої комісії не забезпечене пропорційне представництво депутатських фракцій (груп), зареєстрованих у Верховній Раді України,
Авторам проекту постанови запропоновано доопрацювати його.
Першого жовтня 2003 року Комітет розглянув подання від 08.07.2003 року начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Куцого О.А., підтримане Генеральним прокурором України Піскуном С.М. про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Тимошенко Ю. В. На засіданні Комітету при розгляді цього питання був присутній виконуючий обов’язки Генерального прокурора України Винокуров С.М.
За результатами розгляду Комітет прийняв рішення:
"1. Ухвалити висновок комітету на подання Генеральної прокуратури України від 08.07.2003 року про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Тимошенко Юлії Володимирівни.
2. Запропонувати Голові Верховної Ради України Литвину В.М. повернути зазначене подання до Генеральної прокуратури України як таке, що не містить доказів, які б підтверджували звинувачення у вчиненні народним депутатом України Тимошенко Ю.В. суспільно-небезпечних діянь, які кваліфікуються як злочин, наявність обставин, що виключають можливість розгляду подання Верховною Радою України та відсутністю законодавчо визначених особливостей порядку притягнення народного депутата України до відповідальності.
3. Вважати, що розгляд Верховною Радою України питань про дачу згоди на притягнення народних депутатів України до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту є неможливим до прийняття Верховною Радою України закону, який би визначав особливості порядку притягнення народного депутата України до відповідальності".