Голова підкомітету
з питань міжнародного співробітництва у сфері боротьби з організованою злочинністю і тероризмом
та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Григорій Омельченко зазначив, що Конвенцію розроблено
з метою створення сучасної та ефективної системи міжнародного співробітництва для проведення спільної кримінальної політики, спрямованої на захист суспільства від тяжких злочинів,
що стали зростаючою міжнародною проблемою.
На засіданні наголошувалося, що ця Конвенція є новою редакцією Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 року, а також комплексним інструментом, що має на меті наближення національних законодавств держав-учасниць до сучасних міжнародних стандартів стосовно заходів боротьби з відмиванням доходів від злочинів, а також проти фінансування тероризму.
Документом передбачено, що міжнародне співробітництво між компетентними органами Договірних Сторін щодо розслідування й судового розгляду справ, що стосуються конфіскації засобів і знарядь та доходів, здійснюється через центральні органи. Центральними органами в Україні визначено: Міністерство юстиції (щодо судових рішень про конфіскацію) і Генеральна прокуратура (щодо процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ).
Органом, уповноваженим в Україні на виконання функцій підрозділу фінансової розвідки у розумінні статті 46 Конвенції, визначається центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу.
Конвенція містить загальні положення щодо встановлення зобов´язань Сторін вжити таких законодавчих та інших заходів, які дозволили б конфіскацію знарядь та засобів злочину, доходів або майна, вартість якого відповідає таким доходам, та майно. До таких заходів віднесено швидке визначення, виявлення, блокування або арешт майна, яке підлягає конфіскації; управління таким майном, а також уповноваження судів або інших компетентних органів видавати розпорядження про надання банківських, фінансових або комерційних відомостей або про їх арешт з метою здійснення зазначених заходів.
Крім того, встановлюється зобов´язання Сторін вживати заходів, необхідних для визнання злочинними низки діянь, пов´язаних з відмиванням доходів, що визначені Конвенцією та встановлення відповідальності юридичних осіб за вказані злочини.
Документом встановлюється також зобов´язання кожної Сторони вжити законодавчих та інших необхідних заходів з метою створення підрозділу фінансової розвідки (ПФР). Для цілей Конвенції ПФР означає центральну, національну установу, відповідальну за отримання (та запитування, коли це дозволено) інформації про викриття фінансових операцій та результати їх аналізу щодо відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму відповідно до національного законодавства.
Проектом закону "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму" (реєстр. №0186) пропонується ратифікувати Конвенцію із заявами і застереженнями внесеними, відповідно до статті 53 Конвенції, до статей 3, 9, 17, 24, 31, 33, 35, 42, 46 та 47.
Члени Комітету зазначали, що внесення заяв і застережень зумовлене особливостями чинного законодавства України. Так, заява про відмову застосування пункту 4 статті 3 Конвенції ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, оскільки відповідно до законодавства України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Застереження про відмову застосувати пункт 6 статті 9 Конвенції щодо можливості засудження за відмивання грошей без необхідності точного встановлення конкретного предикатного злочину висловлене з урахуванням конституційних засад України.
Відповідно до заяви, висловленої до пункту 2 статті 24 Конвенції, висновки стосовно фактів, викладених в обвинувальному вироку чи судовому рішенні запитуючої Сторони або на яких імпліцитно ґрунтується такий обвинувальний вирок чи судове рішення, будуть обов´язковими для України лише за умови дотримання конституційних принципів і фундаментальних засад правової системи України.
Заява до статті 42 Конвенції містить обмеження щодо використання інформації, отриманої внаслідок проведення розслідувань або судових розглядів інших, ніж зазначені у запиті. Відповідно до заяви внесеної до статті 47 Конвенції виконання доручень підрозділів фінансової розвідки Договірних Сторін здійснюватиметься в Україні у тій мірі наскільки це дозволяє національне законодавство.