Законопроект спрямовано на врегулювання правових, організаційних, економічних засад державної політики у сфері надання правової допомоги в Україні. В його положеннях визначено принципи та підстави надання правової допомоги, її види, коло осіб, які надаватимуть правову допомогу, та категорії осіб, які будуть отримувати гарантовану правову допомогу (безоплатно чи за доступну плану), порядок отримання правової допомоги, відповідальність за порушення законодавства про правову допомогу.
Проаналізувавши поданий законопроект, Комітет в цілому підтримав законодавчу ініціативу, спрямовану на врегулювання механізмів реалізації та захисту прав осіб на правову допомогу в Україні. Разом з тим, члени Комітету, зазначили, що положення деяких статей законопроекту потребують редакційного та юридичного доопрацювання. Так, зокрема, у статті 18 доцільно дати визначення терміну “заходи примусу” і конкретизувати законодавство України про застосування заходів примусу, а у статті 32 (порядок реалізації права на гарантовану правову допомогу) та статті 33 (порядок оплати послуг за надання гарантованої правової допомоги) детально виписати, які документи надають право на гарантовану правову допомогу, оскільки особи позбавлені волі чи госпіталізовані до психіатричного закладу в примусовому порядку, або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру, не завжди зможуть виконати вимоги цих статей щодо необхідності подання до Міністерства юстиції України документів, що підтверджують їх право на гарантовану правову допомогу.