Заступник голови Комітету
Валерій Баранов, доповідаючи законопроект (реєстр.
№2307-д), зазначив, що Кодексом пропонується врегулювати питання щодо
забезпечення реалізації права громадян на житло, управління житловим фондом,
його утримання та збереження, правовідносини фізичних і юридичних осіб, органів
державної влади, органів місцевого самоврядування у житловій сфері.
Народний депутат нагадав, що для доопрацювання проекту Житлового кодексу було створено робочу групу. Під час підготовки нової редакції проекту Житлового кодексу було опрацьовано та більшою частиною враховано зауваження та пропозиції в першу чергу Головного юридичного управління та всіх суб'єктів законодавчої ініціативи. За словами В.Баранова, до Комітету надійшло 504 зауваження та пропозиції, з яких 300 було враховано повністю, 117 - редакційно, 25 - частково, 62 - відхилено, внесено редакційних правок - 144.
На думку членів Комітету, підготовлена редакція є більш досконалою, оскільки врегульовує ключові проблеми з житлових питань, а саме:
збереження зобов'язань держави по відношенню до тих громадян, які знаходяться на квартирній черзі;
удосконалення умов створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та кооперативного будівництва;
складові частини плати за житло: плата за найм житла, за утримання та управління житлом та прибудинковими територіями, за комунальні послуги, відрахування на капітальний ремонт;
створення конкурентного ринку виконавців послуг з управління житлом, що включає утримання житла, проведення ремонтів, облаштування благоустрою, надання житлово-комунальних послуг;
удосконалення державного контролю і нагляду у житловій сфері шляхом надання додаткових функцій Державній житлово-комунальній інспекції.
Зокрема, згідно із проектом, до основних засад державної житлової політики належить:
створення умов, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду;
розроблення, затвердження та виконання Загальнодержавної житлової програми;
забезпечення соціальним житлом громадян, які потребують соціального захисту і не мають власного житла;
сприяння забезпеченню житлом громадян, на яких поширюються державні соціальні та трудові гарантії;
розвиток житлового законодавства;
запровадження механізму участі громадян, органів місцевого самоврядування та держави у фінансуванні будівництва житла;
запровадження державних житлових соціальних стандартів, державних соціальних житлових гарантій забезпеченості громадян житлом;
заохочення власників (співвласників) житла до вибору найбільш ефективних та конкурентних способів управління житловим фондом (житлом), які забезпечать його експлуатацію і ремонт відповідно до встановлених нормативів, норм, стандартів та правил;
створення умов набуття громадянами та юридичними особами у власність (співвласність) або у користування земельних ділянок, призначених для будівництва житлових будівель та необхідних для їх обслуговування будівель чи споруд;
сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку житла, що передається у найм;
сприяння розвитку індивідуального будівництва житла та будівництва житла товариствами забудовників і житлово-будівельними кооперативами, членами яких є громадяни, які потребують поліпшення житлових умов;
сприяння розробленню та впровадженню нових методів у житловому проектуванні, будівництві, виробництві енергозберігаючих, екологічно безпечних будівельних матеріалів та обладнання, забезпечення їх доступності для громадян;
стимулювання інвестиційної діяльності у сфері житлового будівництва та надання житлово-комунальних послуг;
стимулювання населення до ощадливого використання енергетичних та інших відновлюваних ресурсів, забезпечення енергетичної ефективності житлового фонду (житла);
захист права на житло, прав споживачів, які беруть участь у фінансуванні житлового будівництва, отримують або мають намір отримувати житлово-комунальні послуги, послуги з управління житлом;
залучення громадськості до формування та реалізації державної житлової політики;
налагодження міжнародної співпраці з метою запозичення позитивного досвіду щодо реалізації житлових прав громадян.
Документом передбачено, що право на безоплатне одержання житла в користування на умовах найму (оренди) з державного або комунального житлових фондів мають громадяни України, які потребують соціального захисту, та інші категорії громадян, визначені цим Кодексом та іншими законами.