Договір має забезпечити сторонам можливість надавати одна одній взаємну правову допомогу щодо передачі засуджених осіб для відбування покарання за вчинені злочини тій державі, громадянам якої вони є.
Договором визначаються поняття, які використовуються для його цілей, та підстави для порушення процедури передачі засудженого Договірній Стороні, громадянином якої є ця особа. Центральними органами з виконання положень Договору сторони визначили свої міністерства юстиції.
Також, згідно зі статтею 5 Договору, засудженого може бути передано в державу його громадянства за умов, якщо: ця особа є громадянином держави виконання вироку; вирок є остаточним і набрав законної сили; в момент отримання запиту про передачу засудженому залишилося відбувати покарання протягом не менш як один рік; на передачу згоден засуджений або, коли беручи до уваги його вік, фізичний чи психічний стан, одна із Сторін вважає це за необхідне, - законний представник засудженого; дія або бездіяльність, за яку було призначено покарання, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку або була би злочином у разі вчинення на її території; відшкодовано матеріальні збитки, заподіяні злочином, та сплачено судові витрати; та якщо обидві Сторони згодні на передачу цього засудженого. У виняткових випадках Сторони можуть погодитися на передачу засудженого, навіть якщо йому залишається відбувати покарання менш як один рік або якщо матеріальні збитки, заподіяні злочином, відшкодовані не в повному обсязі.
Окрім того, відповідно до Договору, держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка дає згоду на передачу, робила це добровільно і з повним розумінням правових наслідків такої згоди, та встановлює можливість перевірки добровільності такої згоди державою виконання вироку. Держава виконання вироку повинна забезпечити виконання вироку у повному обсязі відповідно до свого законодавства, не погіршуючи становища засудженої особи.
Відповідний законопроект зареєстровано за №0171.