Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виступає за розробку системного проекту розвитку України до 2030 року, і закликає вітчизняних вчених взяти участь у цій роботі.
У своєму виступі на урочистостях 15 жовтня з нагоди 205-річчя Ніжинського державного університету ім.М.В.Гоголя, опублікованому у вівторок у газеті «Голос України», В.Литвин наголосив, що нині в Україні складаються сприятливі умови «для свідомого конструювання майбутньої моделі держави і суспільства не на тактичні коротко- і середньострокові терміни, які у нас вимірюються виборчими циклами, а на перспективу - 30-40 років». «Як на мене, слід говорити про те, як ми можемо допомогти нашій державі в тому, щоб дати їй майбутнє і задати його рамкові параметри, накреслити крупний системний проект «Україна-2030», - сказав він.
Обґрунтовуючи саме такий часовий проміжок, В.Литвин пояснив, що зараз «кожна наступна історична доба стає втричі коротшою за попередню», і «за третину ХХI століття людство фактично проживе на новій якості попередній вік».
Керівник парламенту проаналізував сучасні світові реалії, ризики та виклики для України, висловивши думку про необхідність провести інвентаризацію її історичного минулого, аби «позбавити майбутнє від помилок і трагедій минулого, уникнути безсистемного, хаотичного розвитку нації, особи і суспільства».
В.Литвин також окреслив «парадигми майбутнього України до 2030 року».
«По-перше, системним скелетом держави і суспільства мають безумовно бути демократія, її базові принципи і цінності загальнолюдської цивілізації і християнства в їх майбутній проекції, поглибленій досконалішими інформаційними технологіями, і електронними державними інститутами, наприклад, електронний уряд і парламент», - сказав він.
«По-друге, Україна приречена, і для цього є історичні підстави, стати реальною правовою державою, в якій верховенство права не лише декларується, але і реалізується. Судова влада повинна досягти рівносилля і рівноваги з двома іншими гілками влади, враховуючи практичне зміцнення принципу верховенства права», - відмітив керівник парламенту.
«Третім найважливішим інститутом майбутньої України повинно стати справжнє громадянське суспільство, тобто суспільство з розвиненими економічними, політичними, правовими і культурними стосунками між людьми, незалежне від держави, але що взаємодіє з нею. Коли постане відповідальний громадянин, влада втратить функції наглядача», - зазначив В.Литвин.
«Четверте. Сильний парламентаризм і представницька демократія на місцевому рівні - це той обов´язковий ключовий елемент майбутньої української держави, до якого треба прагнути. Він може невпізнанно змінитися за своєю формою, враховуючи інформаційні і комп´ютерні технології майбутніх десятиліть. Проте, по суті, представницька влада, в моєму баченні, все більше асоціюватиметься як влада державна», - вважає Голова Верховної Ради.
«П´ятим наріжним каменем в майбутній конструкції української держави ХХI століття» В.Литвин назвав природну атмосферу високої політичної і суспільної культури.
В.Литвин вважає, що прорив України в майбутнє має базуватися на двох «взаємопов´язаних шляхах», будучи державою «закону і розуму».
За його словами, це, перш за все, вдосконалення всієї правової сфери від проектування законів, їх цивілізованого і професійного прийняття до практичної реалізації і жорсткого виконання, судової практика їх уживання.
Другий обов´язковий шлях в майбутнє, за його словами, лежить через освіченість: «знання, глибока загальна освіта, безперервне вдосконалення вищої школи, традиція свободи думки повинні стати справжнім лейтмотивом для всього суспільства вже в сьогоднішній Україні». «Вступаючи в епоху інформаційного глобалізму, Україна вже не може дозволяти собі жити з тією системою освіти, через яку зламано стільки політичних списів. Її потрібно терміново і радикально революціонізувати», - підкреслив він, додавши, що відповідальність за майбутнє України «значною мірою лежить на інтелектуальній еліті, уособленням якої покликані бути університети».