Верховна Рада України разом з урядом мають тісно взаємодіяти як у питанні прийняття законів, які регулюють відносини в економічній сфері, так і у забезпеченні їх виконання. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи у середу парламентські слухання на тему «Економічні реформи - реальність та очікування українського бізнесу».
У своєму виступі керівник парламенту окреслив «безперечні реформаційні досягнення» України за роки незалежності, зазначивши, що у суспільстві «є та основа, на яку може спиратися здоровий соціальний консерватизм, і саме тому є можливості для формування завдань щодо подальшого реформування важливих сфер суспільного буття».
Світова фінансово-економічна криза, наслідки якої ми сьогодні переживаємо, «чітко продемонструвала важливість оптимізації взаємодії, взаємовпливу ринкових засад та важелів і механізмів державної підтримки», зазначив В.Литвин. «Тому практично кожен прийнятий нами закон, кожна конкретна стаття мають працювати на бажану модель цивілізаційного розвитку, - сказав він. - Потрібно законодавчим чином закладати практично в кожен підприємницький проект «бруньку росту», яка відтворює «інноваційний ген» нової економіки». «Коли така «ринкова генетика» починає працювати, лавиноподібно захоплюючи людські інтереси, сфери та галузі національного господарства, починають говорити про економічне диво», - додав керівник парламенту.
За
словами В.Литвина, «найкращим регулятором великих макроекономічних систем» є
гармонізація економічних інтересів, у першу чергу і головним чином
національного товаровиробника і держави, бізнесу і влади.
Голова Верховної Ради зазначив, що, на жаль, поняття «реформи» за роки незалежності стало «украй девальвованим, через що в українському суспільстві виробився стійкий імунітет до реформування». «В Україні сьогодні склалася парадоксальна ситуація: суспільство розуміє необхідність прогресивних реформ, однак кожне нововведення зустрічає з пересторогою і навіть з консервативним опором. У той же час, як показує попередня дійсність, кожна нова влада декларує прагнення до реформ, але своїми практичними діями часто-густо лише консервує той стан речей, який сам собою склався», - зауважив він.
«Тож головна проблема у впровадженні суспільних реформ - це на кожному історичному етапі твердо визначити, які складові громадського життя необхідно зберегти і укріплювати, а які - змінювати і реформувати, - зазначив керівник парламенту. - Так, на часі уважно вивчити суспільні настрої щодо напрямів і меж реформування системи управління і територіального устрою з тим, щоб не повторити помилок, які зумовили провал непідготовленої, «авральної» адміністративно-територіальної реформи 2005 року».
В.Литвин заявив, що враховуючи контекст нового курсу економічних реформ, на часі прийняття виваженого, збалансованого за інтересами Державного бюджету країни на 2011 рік. Він підкреслив, що цьому має передувати прийняття Податкового кодексу, висловивши сподівання, що Верховна Рада приступить до його розгляду вже наступного пленарного тижня.
В.Литвин висловив переконання, що парламент ухвалить такий Податковий кодекс, який влаштує усі сторони та стимулюватиме вітчизняне підприємництво і бізнесову дієвість. Голова Верховної Ради також закликав підприємців і громадські організації долучитися до цієї роботи. «Переконаний, що Верховна Рада вийде на Податковий кодекс, який уособлюватиме нашу консолідовану волю і таким чином демонструватиме високий синергійний потенціал, цивілізаційну креативність і, безумовно, стимулюватиме вітчизняне підприємництво та бізнесову дієвість», - сказав він.
Голова
Верховної Ради наголосив на важливості синхронної роботи парламенту і уряду у
процесі прийняття законів та забезпечення їх виконання. «Сьогодні, як ніколи,
потрібен діалог влади і суспільства і прийняття тих рішень, які матимуть
фактично організаційний характер», - сказав він.
Сьогоднішні слухання, підкреслив керівник парламенту, ставлять за мету «консолідувати думки людей, що репрезентують вітчизняний бізнес, економічне підприємництво, а також банківський і комерційний менеджмент», і висловив побажання, аби їх учасники «сформулювали і звірили назрілі стратегічні цілі та перспективні орієнтири. Адже без цього не можливо здійснити необхідні кроки на шляху оздоровлення соціально-економічної ситуації в країні».