У заході взяли участь народні депутати України, представники національних делегацій Арменії, Болгарії, Грузії, Греції, Румунії, Росії, Турції.

Під час засідання затверджено протокол 34 засідання Комітету ПАЧЕС з економічних, торговельних, технологічних та екологічних питань, яке відбулося у березні 2010 року в Кишиневі, обговорено питання щодо стану екологічного середовища морів у Чорноморському регіоні, пошуково-рятувальних заходів і боротьби проти нафтових розливів і забруднення Чорного моря, охорони оточуючого середовища та екологічного стану Чорного моря, розглянуто Рекомендації 117/2010 "Стан морського середовища у Чорноморському регіоні".

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, який наголосив на тому, що "сьогодні Чорне море об'єднує в собі екологічні проблеми транскордонного характеру, відсутність вирішення яких може зашкодити екосистемам усього регіону".

Голова Верховної Ради поінформував присутніх про те, що Україна здійснює практичні кроки, спрямовані на повне виконання своїх зобов'язань, що випливають з положень природоохоронних конвенцій, Стороною яких вона є. Зокрема, зазначив він, це Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, Конвенція щодо співробітництва по охороні й сталому використанню р. Дунай; Рамкова конвенція ООН про зміну клімату та Кіотський протокол до неї.

Зокрема, зазначив В.Литвин, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 "Про ратифікацію Конвенції про захист Чорного моря від забруднення" було ратифіковано Протокол про захист морського середовища Чорного моря від забруднення з наземних джерел, Протокол про співробітництво у боротьбі з забрудненням морського середовища Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях, Протокол про захист морського середовища Чорного моря від забруднень, викликаних похованням, тощо.

Голова Верховної Ради України підкреслив, що "сьогодні Україна - єдина серед усіх Чорноморських країн - Договірних Сторін Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, в якій на національному рівні розроблено і ухвалено спеціальний програмний документ - Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів". Він також звернув увагу на те, що "ключовим фактором забруднення Чорного моря є господарська діяльність країн у басейнах річок, що впадають у це море, зокрема, Дунаю та Дністра". В.Литвин зазначив, що "наразі необхідно посилити спроможність країн Чорноморського регіону щодо вжиття скоординованих дій, спрямованих на охорону та відтворення довкілля Чорного моря, збереження і раціональне використання морських природних ресурсів, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку Чорноморського регіону".

Одним з основних механізмів пошуку вирішення проблем, пов'язаних з екологічними загрозами регіону Чорного моря, В.Литвин назвав обговорення у рамках міжнародних форумів, винесення конкретних проблемних питань на двосторонній рівень, використання міжнародно-правових механізмів, передбачених положеннями природоохоронних конвенцій. "Очевидно, саме такою міжнародною платформою для обговорення питань згаданого регіону і є Парламентська асамблея Організації Чорноморського економічного співробітництва",- наголосив Голова Верховної Ради України.

Під час обговорення питання щодо стану екологічного середовища морів у Чорноморському регіоні підкреслювалося, що забруднення нафтою на Чорному морі відбувається, головним чином, у прибережних територіях навколо стаціонарних джерел, таких як гирла річок, скиди каналізаційних стоків, порти та промислові підприємства. Випадковий або експлуатаційний злив нафти і нафтопродуктів з морських суден призводить до забруднення як прибережних, так і віддалених від берегової лінії поверхонь. Щодо наявності небезпечних хімічних сполук у басейнах Чорного та Азовського морів, то науково-дослідні інститути неодноразово доповідали про високу концентрацію синтетичних забруднювачів в різних частинах морського басейну, головним джерелом яких, поряд із сільським господарством і промисловістю, є міські каналізаційні мережі. Також іншою екологічною проблемою чорноморського і азовського басейнів є радіоактивне забруднення після Чорнобильської катастрофи 1986 року.

Учасники засідання підкреслили, що одним з головних напрямів діяльності країн Чорноморського регіону є забезпечення безпеки навігації і захист Чорного моря від забруднення через навігаційну діяльність. Зазначалося, що кожна країна здійснила необхідні організаційні заходи щодо гармонізації законодавства з вимогами міжнародних організацій , зокрема, з рекомендаціями Міжнародної Морської Організації, а також на основі двохсторонніх угод. Зокрема, відповідно до Конвенції ООН по морському праву 1982 р., кожна прибережна держава сприяє організації, діяльності і утриманню відповідної ефективної пошуково-рятувальної служби для забезпечення безпеки на морі і над морем, а також, коли того вимагають обставини, співпрацює з цією метою із сусідніми державами через взаємні регіональні домовленості. Також, відповідно до Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі 1979 р. (Гамбурзької конвенції), її учасники домовилися про проведення адекватної і ефективної роботи берегових станцій спостереження; запровадження системи пошуку і рятування кожною прибережною державою; створення плану з міжнародного пошуку і рятування, відповідального за потреби морських перевезень для рятування осіб, що зазнають лиха у морі; сприяння співпраці серед пошуково-рятувальних організацій по всьому світі і серед структур, що беруть участь у пошукових і рятувальних операціях у морі.

На засіданні також було розглянуто проект Рекомендацій 117/2010 "Стан морського середовища у Чорноморському регіоні", у яких ПАЧЕС рекомендує парламентам і урядам держав-членів ЧЕС: удосконалювати систему екологічного моніторингу, необхідного для регіональної оцінки стану морського середовища, а також для визначення подальших дій і заходів з метою оновлення морської екології від збитків та оцінки ризиків; інтегрувати проблеми морської екології у стратегію економічного сектору відповідно до принципів сталого розвитку та задіяти економічні і фінансові інструменти для стимулювання захисту морської екології; співпрацювати у справі комплексного керування басейнами річок, беручи до уваги той факт, що здорова екологічна ситуація морських вод тісно пов´язана із запобіганням і скороченням забруднення річних басейнів і річок, що впадають у моря.

Окрім того, Асамблея рекомендує парламентам і урядам держав-членів ЧЕС удосконалювати систему обробки небезпечних відходів, утилізації промислових відходів і трансграничного переміщення відходів; сприяти застосуванню інноваційних, екологічно сприятливих і ресурсозберігаючих технологій у морській екології; обмінюватися регулярно інформацією у галузі законодавства щодо захисту морського середовища і досягненнями у захисті морської екології відповідно до міжнародних стандартів і угод; забезпечувати дію національних законів і положень, включно із міжнародними угодами, що є складовою частиною національного законодавства тощо.