Голова Верховної Ради України Володимир Литвин: Роботу з оптимізації територіальної структури України слід розпочинати якомога скоріше
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин висловився за початок серйозної розмови про оптимізацію територіального устрою України. Зокрема, у статті, опублікованій у газеті «Голос України» 9 вересня 2010 року, він зазначив, що для її початку необхідно виконати декілька умов.
По-перше, за його словами, «ми повинні мати як мінімум науково вивірений тезаурус територіальної структури (з визначенням понять простору, території, регіону, регіоналізації, адміністративно-територіальної одиниці тощо)».
По-друге, - «чітку систематизацію одиниць територіального поділу у часовому вимірі (з характеристикою статусу кожної адміністративно-територіальної одиниці, їхньої ієрархії, даними про територію й населення)». Важливим є і «ґрунтовний огляд еволюції адміністративно-територіального устрою, здійснюваних у різний час і планованих реформ».
Не менш важливо, за його словами, «мати не тільки налагоджену систему моніторингу суспільних настроїв щодо напрямів і темпів реформування, але й відповідні прогнозні моделі».
«На моє глибоке переконання, уже сьогодні є можливість спокійно, без зайвої політизації й майже неминучого за її присутності ажіотажу, організувати на міждисциплінарній основі ґрунтовні дослідження вітчизняного політичного простору з тим, щоб з'ясувати витоки проблем, які стають на заваді його раціональній організації, запропонувати кілька варіантів оптимізації територіального устрою, накреслити шляхи розв'язання наболілих проблем, - сказав він. - Здається, що стан вітчизняної регіоналістики вже дає змогу здійснити цю роботу на сучасному, наближеному до європейських стандартів, рівні».
На думку керівника парламенту, «коригування рамок політичного простору немислиме без своєрідної соціальної топології, яка поряд з аналізом минулого досвіду й економічними розрахунками має враховувати також орієнтації населення - і закорінені на ментальному рівні, і новонабуті у процесі осмислення трансформаційних практик».
В.Литвин, усвідомлюючи, що будь-яка найменша загроза погіршення соціальних стандартів здатна стати сигналом для протестного реагування, вважає необхідним провести велику роботу з наукового й інформаційного забезпечення реформи до її початку. «Не обійтися тут і без наукового пояснення мотивацій, які роблять реформу необхідною й невідкладною, - підкреслив він. - Оптимізація територіальної структури великої держави немислима без здійснення заходів, які багатьом здаватимуться (або й реально будуть) такими, що їх у чомусь ущемляють».
Голова Верховної Ради України прогнозує серйозну роботу на законодавчому рівні. Зокрема, мова йдеться про узгодження принципу незмінності територіальних кордонів місцевих властей (ст.5 Європейської хартії) з невизначеністю у законодавчих актах України території, у межах якої територіальна громада здійснює місцеве самоврядування, про реальну фінансову автономію місцевого самоврядування (ст.9 Європейської хартії) та інше. «Закони, в які доведеться вносити зміни, обчислюватимуться десятками. Отже, відповідну роботу слід розпочинати якомога раніше», - сказав він.