Голова Верховної Ради Володимир Литвин у середу у рамках офіційного візиту до Федеративної Республіки Німеччина зустрівся з Президентом Бундестагу ФРН Норбертом Ламмертом.

Під час зустрічі Сторони обговорили питання щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин, а також європейських перспектив України.

За словами Н.Ламмерта, у Німеччині уважно спостерігають за подіями в Україні, і ФРН зацікавлена у стабільності та розвитку нашої країни. «Ваш візит є надзвичайно важливим для поглиблення відносин між нашими державами», - заявив він.

В.Литвин, у свою чергу, висловив переконання, що активний політичний діалог між Україною та Німеччиною буде доповнений постійною системною роботою на парламентському рівні, і кількісний показник відповідних контактів найближчим часом буде переведено на якісно новий рівень.

За його словами, «ми розраховуємо на те, що Бундестаг своїми рішеннями підтримає Україну в політичному плані», що дозволить активізувати співпрацю на рівні парламентських комітетів і груп дружби, поновити проведення Днів України в Німеччині і Днів Німеччині - в Україні на регулярній основі. «Наші країни мають надзвичайно великі можливості для співпраці в економічній та гуманітарній сферах і в людському вимірі. І ми обов`язково ці можливості реалізуємо», - зазначив керівник парламенту.

В.Литвин також заявив, що Україна розраховує на Німеччину «як надійного партнера у плані реалізації свого європейського вибору, якому вже 20 років».

При цьому керівник парламенту зазначив, що нашій країна для досягнення цієї мети належить виконати «великий обсяг домашнього завдання». Він акцентував, зокрема, на тому, що сьогодні Україна зосереджена на реалізації плану внутрішніх реформ, який ґрунтується на тих демократичних засадах, на яких будує життя європейська спільнота. «У нас є бачення, що робити і як робити. Для цього потрібні лише час, політична воля та відповідальні дії всередині країни», - сказав В.Литвин.

Голова Верховної Ради України також наголосив, що «ми розглядаємо як ключове завдання збереження демократичних завдань, яких досягла Україна останнім часом, і водночас здійснення економічних перетворень, які давно назріли».

Президент Бундестагу, у свою чергу, висловив думку, що зміни, які відбулися у Європейському Союзі за останні роки, є величезним шансом для країн, які прагнуть до ЄС. Водночас, сказав він, ці зміни призвели до багатьох практичних проблем. Н.Ламмерт висловив думку, що сьогоднішній кількісний склад ЄС, до якого входять 27 країн, не є остаточним, при цьому він вважає, що найближчим часом розширення Євросоюзу не відбуватиметься. Серед країн-членів ЄС існує різне уявлення щодо цього питання, додав Н.Ламмерт.

Президент Бундестагу висловив власну точку зору, згідно з якою Україна, як і країни Балканського півострову, належить до Європи, але їм потрібно виконати багато умов для вступу до ЄС. «Але чи готові вони виконати умови вступу до ЄС?» - сказав він.

«Ми реалісти і розуміємо, що не можемо ставити питання про вступ України до ЄС найближчим часом», - сказав В.Литвин. Разом з тим, наголосив він, Україна і ЄС мають вирішувати окремі питання, укласти угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі, визначити план дій щодо встановлення безвізового режиму. Все це, підкреслив В.Литвин, необхідно для вільного руху товарів, послуг та капіталу між Україною та країнами ЄС. «Коли людина самодостатня, вона може жити і поза колективом. Але ця людина має невід`ємне право вільно пересуватися та реалізовувати свій потенціал. Так і з країнами», - підкреслив він.

В.Литвин заявив, що Україна розраховує на підтримку ФРН у підписанні згаданих угод між Україною та Євросоюзом.

Європа, також зазначив В.Литвин, має як географічний, так і цивілізаційний виміри, висловивши думку, що з урахуванням цих двох чинників і треба визначати належність країни до неї. «Я переконаний, що Європа буде переживати ті складнощі, які є у неї сьогодні, якщо не враховуватиме це» - зазначив він.

На думку керівника парламенту, заява Бундестагу про те, що Україна є європейською державою, що в неї є перспектива вступу до ЄС, могла б відіграти велику роль і сприяти тому, щоб українські політики рухалися виключно у тому напрямку, в якому зацікавлений народ України. «Україні треба дати шанс. Це буде позитивом для всього Європейського континенту, - сказав він. - Коли бачиш мету, тоді легше до неї просуватися. Йдеться, якщо хочете, про політичне заохочення».

Н.Ламмерт заявив, що ФРН зацікавлена у стабільності такої великої держави, як Україна, яка, за його словами, «хоч і не є її безпосереднім сусідом, але все ж таки є сусідом».

Крім того, він відзначив, що для ЄС у цілому і для Німеччини зокрема стратегічно важливе значення мають українсько-російські відносини. В.Литвин наголосив, що ці відносини нормалізовані, і погодився, що це важливо не тільки для України і Росії, а і для стабільності всієї Європи. Без стабільної України не буде стабільно почувати себе і Європа, сказав він.

В.Литвин запросив Н.Ламмерта відвідати Україну, і висловив впевненість, що результатом зустрічей Президента Бундестагу в Україні і спілкування з її громадянами стане переконання у тому, що Україна має бути представлена в європейській спільноті. Н.Ламмерт прийняв запрошення і заявив, що Україна повинна мати перспективи вступу до ЄС, але про визначення конкретного часу вступу поки говорити зарано.

Як повідомлялося раніше, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин 16-17 червня перебуває з офіційним візитом у ФРН.

Програмою візиту також передбачена зустріч Голови Верховної Ради України з Президентом Ландтагу (земельного парламенту) землі Бранденбург Ґунтером Фрітшем; з Головою Комітету Бундестагу у справах ЄС Ґунтером Кріхбаумом та членами Комітету; з Головою Комітету Бундестагу у закордонних справах Рупрехтом Поленцом і членами Комітету; з Президентом Палати депутатів землі Берлін Вальтером Момпером; з членами Німецько-української міжпарламентської групи Бундестагу.

Голова Верховної Ради України візьме участь у публічних слуханнях «Внутрішня та зовнішня політика України після зміни влади» за участю депутатів Верховної Ради України та Бундестагу.

До складу української делегації входять народні депутати Юрій Сербін (фракція БЮТ, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв´язків з Федеративною Республікою Німеччина), Леонід Кожара (фракція Партії регіонів, заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, член депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв´язків з Федеративною Республікою Німеччина), та Станіслав Довгий (фракція «Наша Україна-Народна Самооборона», член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, заступник співголови депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв´язків з Федеративною Республікою Німеччина).