Відкриваючи засідання, заступник голови Комітету, керівник Робочої групи з підготовки проекту Виборчого кодексу Юрій Ключковський привітав гостей з Ради Європи і зазначив, що протягом усієї роботи над документами Робоча група відчувала постійну підтримку з боку РЄ та інших міжнародних організацій.
Виступаючи на засіданні, експерт Ради
Європи професор Жерар Марку, зокрема, зазначив, що Європейська хартія місцевого
самоврядування містить чітке, але дуже загальне визначення місцевих виборів. За
словами експерта, право на місцеве самоврядування здійснюється радами або
зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи. "З
огляду на це положення, жодних зауважень обговорюваний проект Кодексу не
викликає",- зазначив виступаючий.
Аналізуючи положення проекту Кодексу щодо мажоритарної системи в одномандатних виборчих округах для організації виборів сільських, селищних, міських голів та багатомандатних - для виборів депутатів районних та обласних рад, промовець наголосив, що присвячені цій тематиці парламентські слухання, які відбулися 12 травня цього року, продемонстрували, що сьогодні в Україні майже відсутня підтримка пропорційної виборчої системи. Таку тенденцію, на його думку, можна пояснити тим, що пропорційна система має базуватися на сильній партійній системи. "Зараз в Україні така система відсутня: навпаки, в країні існує близько 200 партій, тому кращим варіантом видається використання мажоритарної системи в багатомандатних округах за відкритими списками, що дає можливість виборцю отримати бюлетень та вибрати імена кандидатів, а також з можливістю проведення другого туру виборів, якщо жоден з кандидатів не набрав більше 50% голосів,"- зазначив експерт.
Стосовно ступеню додержання у проекті принципу рівності представництва малих громад, Ж.Марку сказав, що ризик його порушення залишається, і запропонував надати територіальним громадам з кількістю виборців до 2000 осіб право об‘єднуватися в округ з кількістю виборців понад 5000 осіб, рішення про що має ухвалюватися виборчою комісією після погодження з відповідними місцевими органами.
Доповідач піддав критиці підписні листи як форму підтримки виборців та перевірки серйозності кандидата і зазначив, що з метою уникнення змагання за кількість підписів можна передбачити у проекті Кодексу або представлення кандидатом лише певної, визначеної кількості підписів, або скасувати цю норму взагалі.
Експерт Ради Європи Дайан Бан‘ян у своєму виступі зосередилась на питаннях гендерної складової проекту Кодексу. Зокрема, на її думку, слід встановити, що кількість представників однієї статі у складі виборчих комісії повинна становити "принаймні 40%". Також, за її словами, політичні партії можуть застосовувати такі заходи, як добровільне затвердження квот для жінок-кандидатів, короткий список виключно з кандидатів-жінок у ряді виборчих округів, впровадження навчальних програм для потенційних кандидатів-жінок.
Підсумовуючи дискусію, Ю.Ключковський акцентував увагу на найбільш дискусійних питаннях виборчого законодавства. Зокрема, коментуючи питання проведення виборів у два тури, заступник голови Комітету наголосив, що, як показали недавні вибори Президента країни, це призводить до поляризації суспільства, що може загрожувати не тільки стабільності суспільства, а навіть і легітимності кандидата на місцевих виборах.
Стосовно питання підписних листів і застави як форм гарантії серйозності кандидата та його намірів, Ю.Ключковський зазначив, що він особисто є прибічником підписних листів, бо вони, на відміну від застави, є формою участі виборців у виборчому процесі. Застава ж, на думку народного депутата, у тому вигляді, в якому вона існує зараз, є своєрідним "податком на участь у виборах", а отже, в цьому сенсі вступає у протиріччя з конституційним правом кожного громадянина бути обраним до загальнодержавних органів або органів місцевого самоврядування незалежно від власних матеріальних можливостей.
Коментуючи гендерну складову висновків європейських експертів, народний депутат підкреслив, що гендерне питання - це питання реалізації виборчого права, а зовсім не правового регулювання виборчого процесу. "У політичному відношенні ми не бачимо статі, а бачимо людину,"- наголосив Ю.Ключковський і додав, що гендерні квоти можуть бути витлумачені як статеві привілеї, що протирічить Конституції України. Заступник голови Комітету сказав також, що впровадження статевих квот може спричинити виникнення питання про впровадження соціальних, професійних, вікових та інших квот, "а це ми вже проходили за часів радянської влади". Він також висловив критичні зауваження щодо практики "партійно-імперативного мандату" і зазначив, що вона суттєво деформує місцеве самоврядування, "перетворюючи її органи в органи партійного контролю".
Ю.Ключковський повідомив учасникам засідання, що проект Кодексу передано до Європейської комісії за демократію через право ("Венеціанської комісії").