У заході взяли участь представники наукової громадськості, вчені, керівники міністерств та обласних державних адміністрацій.
Відкриваючи слухання, голова Комітету Володимир Полохало наголосив, що наука - це не лише основа розвитку і конкурентоспроможності держави, але і питання національної безпеки, а в Україні за двадцятирічний період науковий потенціал зменшився втричі.
Він підкреслив, що "сьогодні питома вага асигнувань на науково-технічні розробки становила 0,95% ВВП" і
додав, що "поряд із зменшенням видатків
на науку, збільшується кількість
розпорядників бюджетних коштів, яких на сьогоднішній момент налічується
39 і кошти між якими поділені
не рівномірно". Голова Комітету
також зауважив, що "в умовах кризи та обмежених фінансових ресурсів треба концентрувати кошти на науку у невеликій кількості розпорядників і перш за все за пріоритетними
напрямами науки і техніки".
Окрім того, наголошувалося на необхідності продовжувати предметний діалог між владою та наукою, який вже започатковано, оскільки таке співробітництво дозволить оптимальним шляхом використовувати накопичені знання на вирішення галузевих проблем, і, з іншого боку, сформувати завдання для науки.
На слуханнях також зверталася увага на те, що вимога щодо вилучення із закону "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки", який було прийнято 1 червня 2010 року, положення щодо фінансування пріоритетних напрямів на рівні не менше ніж 30%.
На думку В.Полохала, вилучення зазначеного положення практично ставить під загрозу реалізацію цього закону, на реалізацію пріоритетних напрямів має бути спрямовано на менше 2 млрд. гривень, і не за рахунок перерозподілу коштів, а за рахунок їх збільшення. "Треба значно збільшити видатки Державному фонду фундаментальних досліджень", - підкреслив він.
Увага присутніх зверталася також на те, що сьогодні галузева наука практично не захищена від приватизації наукових інститутів.
За підсумками роботи слухань будуть розроблені і затвердженні на засіданні Комітету відповідні рекомендації.