Голова Верховної Ради України Володимир Литвин наголошує, що для успішної реалізації державної кадрової політики потрібні політична відповідальність, нарощування економіки, залучення до підготовки державних кадрів кращих навчальних закладів країни. Про це він сказав у четвер під час засідання Ради регіонів, на якому обговорювалося питання про стан державної кадрової політики та ініціатива Президента України щодо стратегії державної кадрової політики України на 2011-2020 роки.
«Кадрову
політику визначає Президент України, а кадрову роботу реалізують усі», - сказав
керівник парламенту, зауваживши при цьому, що «ніхто не відміняв ті критерії,
якими послуговувалися і будуть послуговуватися при підборі і розстановці
кадрів: це ділові, моральні і політичні якості». Однак, за словами В.Литвина,
зі зміною влади на перший план завжди виступають політичні підходи, і це об´єктивно зумовлено, хоча і може входити у суперечку
з іншими критеріями. «Але цілком очевидно, що ми йдемо до політичного
структурування влади і до того, щоб у нас домінувала політична
відповідальність», - зазначив він.
Водночас, сказав В.Литвин, є певні фактори, пов´язані з тим, що треба «перш за все підносити економіку, аби була можливість вирощувати кадри», адже «етап становлення проходить саме у практичній роботі, і жодні вищі навчальні заклади у теоретичному плані не вирішать ці проблеми». «Можна скільки завгодно говорити про конкретних осіб, які не займаються кадрами чи боротьбою з безробіттям, але якщо конкретна місцева рада не займатиметься цими питаннями - результату не буде», - вважає керівник парламенту.
В.Литвин висловив думку, що усі кадрові призначення, здійснені останнім часом, «є великим авансом для того, щоб цю довіру матеріалізувати у практичній діяльності». Він також звернув увагу на той факт, що до складу рад і адміністрацій усіх рівнів нині входять люди віком понад 50 років, і варто враховувати ту атмосферу у якій вони жили і виховувалися. «Відтак це гостро ставить питання щодо інституцій, які забезпечують підготовку і перепідготовку кадрів», - наголосив В.Литвин.
Голова
Верховної Ради висловився за те, аби було прийнято серйозне рішення щодо роботи
Академії державного управління, критичні зауваження щодо якої лунали під час
засідання. В.Литвин вважає, що різного роду новації, перейменування та зміна
кадрів у попередні періоди «вбили» її. «Академія не може бути звичайним вищим
навчальним закладом, який лише перебуває у більш привілейованому стані», -
наголосив він. Також до підготовки державних кадрів мають бути залучені кращі
навчальні заклади країни, наголосив він.
Голова Верховної Ради нагадав, що в Україні на сьогодні 231 тисяча 516
депутатів різних рівнів. При цьому власну партійну приналежність засвідчують
більш як 50 відсотків, у той час як у 2002 році після виборів про партійність
говорили лише 22 відсотки обраних. «Це свідчить, що йде процес партійного
структурування, а тому без чіткої політичної відповідальності говорити про те,
що ми зможемо забезпечити гарну кадрову політику і кадрову роботу, дуже важко»,
сказав В.Литвин. На його думку, не може не насторожувати і та обставина, що
зростає кількість людей, в тому числі з депутатського корпусу, які у графі про
зайнятість відзначають «тимчасово не працюю». На момент виборів 2006 року таких
було майже 14 відсотків, а це удвічі більше, ніж під час попередніх виборів у
2002 році, наголосив керівник парламенту. Зараз до складу депутатського
корпусу, сказав він, входять представники 168 партій, це ускладнює організацію
роботи і означає, що сама законодавча база має підводити до цивілізованого
політичного структурування. «Сьогодні сім політичних партій домінують або в ряді
регіонів, або в одному, а це свідчить про те, що реалізація загальнодержавної
політики ускладнюється», - вважає В.Литвин.
Керівник парламенту висловився за те, аби у виборчому законі було передбачено, щоб висування кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів здійснювалося політичними партіями, «аби потім не було залежності від зміни політичної кон´юнктури - ходіння з однієї партії в іншу», щоб пришвидшити процес політичного структурування. «Тоді б в Україні була політична відповідальність», - сказав В.Литвин.
В.Литвин підтримав запропоновану Президентом України ініціативу про розробку та затвердження стратегії державної кадрової політики на перспективу та винесення цього проекту на широке громадське та експертне обговорення.