На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №4472),
відповідно до положень Конвенції Організації Об´єднаних
Націй проти корупції, визначає порядок впровадження декларування доходів, майнового стану та видатків особами уповноваженими
на виконання функцій держави і органів
місцевого самоврядування, а
також близькими їм особами, використання задекларованих відомостей в цілях запобігання конфлікту інтересів
та корупційним правопорушенням
Народні депутати наголошували, що законопроект спрямований не лише на розкриття фактів незаконного збагачення публічних службовців, а й на виявлення фінансових конфліктів інтересів, котрі можуть виникнути або виникли у публічних службовців під час виконання ними своїх функцій.
Під час обговорення було акцентовано увагу на тому, що законопроект передбачає широке коло суб´єктів декларування, оскільки наявність високих корупційних ризиків, вважають народні депутати, досить часто обумовлена не рівнем посади, яку займає публічний службовець, а характером функцій, які він виконує. Водночас, запропонована дефініція близьких родичів, згідно із проектом, є більш звуженою та передбачає декларування публічним службовцем відомостей щодо найближчих членів його родини, які постійно проживають разом з ним. Таке визначення, зазначалося на засіданні "має на меті зменшити кількість випадків неотримання публічним службовцем відповідної інформації з різних причин та випадків відмови від надання інформації членами його родини, що наразі є проблемним питанням існуючої системи декларування".
У проекті під конфліктом інтересів розуміється протиріччя між приватними інтересами публічного службовця та його службовими обов´язками, наявність якого може вплинути на об´єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій в процесі його службової діяльності.
Документом пропонується визначити випадки подання, строки та зміст фінансових декларацій. Так, декларування здійснюється перед вступом на відповідну посаду або набуття відповідного статусу в інший спосіб (наприклад обрання депутатом), щорічно під час перебування на посаді або у відповідному статусі, а також протягом двох років після звільнення або втрати відповідного статусу в інший спосіб.
Законопроектом пропонується визначити, що декларуванню
підлягають: об´єкти нерухомості та цінне рухоме майно,
що належать особі на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебувають в її володінні або
користуванні незалежно від форми правочину,
внаслідок якого набуте таке право; цінні папери та інші корпоративні права, що належать особі; нематеріальні активи, що належать особі, в тому числі об´єкти
інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті; отримані (нараховані) доходи, в тому числі
доходи у вигляді заробітної
плати (грошового забезпечення), отримані
як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи; наявні грошові активи,
в тому числі готівкові кошти, кошти розміщені
на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах; фінансові зобов´язання, в тому числі отримані кредити, позики, зобов´язання за договорами лізингу,
кошти, позичені іншим особам; видатки та всі правочини,
вчинені у звітному періоді, на підставі яких у особи виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, в тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно,
нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов´язання; посада чи робота, що виконується або виконувалась за сумісництвом.
Відомості про видатки та правочини підлягають декларуванню лише у разі, якщо їх розмір перевищує десять місячних прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня звітного року.
Законопроектом передбачається проведення обов´язкової перевірки факту подання та повноти заповнення декларації; арифметичної та логічної перевірки даних, що містяться в декларації; повної перевірки фінансових інтересів суб´єкта декларування. Повна перевірка фінансових інтересів проводиться стосовно обмеженої кількості осіб, зокрема Президента України, народних депутатів, членів Кабінету Міністрів, деяких інших категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також стосовно 1% від загальної кількості декларацій відібраних шляхом випадкового відбору.