Захід проведено спільно з Лігою політологів-міжнародників "Дипкорпус" та Програмою сприяння Парламенту України.
Під час засідання обговорено питання щодо дипломатичних каналів співпраці між Україною та Європейським Союзом, а також роль та місце Посольства ЄС у дипломатичних відносинах України та ЄС. Зокрема, акцентувалася увага на суті Лісабонської угоди, перспективах змін в організації зовнішньополітичної активності ЄС, сучасних завданнях та місії Посольства ЄС в Україні.
Голова Комітету Борис Тарасюк у вступному слові зазначив, що Комітет завжди підтримує ініціативи неурядових організацій, спрямовані на поглиблення знань стосовно процесів, які відбуваються у взаєминах між Україною і ЄС, Україною і НАТО, а також з питань нових аспектів діяльності та взаємодії між Україною і ЄС в контексті набуття чинності Лісабонською угодою.
Б.Тарасюк підкреслив, що для нього, як для співголови Комітету парламентського співробітництва України і ЄС, важливим є те, що з набуттям чинності Лісабонською угодою значно більше повноважень набуває Європейський парламент. "Враховуючи, що Європарламент є найбільше проукраїнськи налаштованим інститутом ЄС, ми не можемо не відзначити позитивної перспективи діяльності ЄС в умовах Лісабонської угоди", - наголосив він.
Голова Комітету також зауважив, що від України багато в чому залежатиме, наскільки вона скористається перевагами, що з´явилися з набуттям чинності Лісабонською угодою, наскільки буде послідовною у запровадженні реформ, які потрібні, перш за все, українському суспільству. Він зазначив, що "мало просто скористатися статтею 49 Лісабонської угоди, яка надає право вступу до ЄС будь-якій європейській країні, що відповідає Копенгагенським критеріям набуття членства в ЄС, треба зробити все, щоб запровадити в Україні глибокі системні реформи, які мають наблизили нас до цих критеріїв".
На думку Б.Тарасюка, останнім часом багато говорять про запровадження безвізового режиму для України, "але Україна нічого не робить, щоб цей режим запровадити". І якщо ситуація залишиться такою, якою вона була досі, зауважив голова Комітету, "ніякого безвізового режиму ми не будемо мати". За його словами, для позитивних зрушень у цьому напрямку необхідно, зокрема, "здійснити елементарні речі, які роками не виконуються: запровадити загальнодержавну міграційну службу, прийняти закон про захист персональних даних, ратифікувати відповідні конвенції Ради Європи, а також розпочати видачу паспортів з біометричними даними".
Учасники "круглого столу" підтримали пропозицію щодо продовження на постійній основі експертного моніторингу щодо перебігу реформування Європейського Союзу та відносин Україна-ЄС.