Відкриваючи засідання, голова Комітету Н.Королевська зазначила, що головною метою заходу є обговорення чинної законодавчої бази у сфері регуляторної політики та ліцензування, а також подальші кроки парламентаріїв щодо її вдосконалення.
З метою удосконалення дозвільної системи прийняті закони "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" та "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
За словами Н.Королевської, уточнено визначення "документу дозвільного характеру", запроваджено принцип "мовчазної згоди" під час отримання документів дозвільного характеру (згідно з ним підприємець набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності у разі, якщо ним були подані необхідні заява та документи, а дозвільний орган не видав у встановлений законом строк дозвіл або відмову у його видачі); встановлено єдині (уніфіковані) вимоги до порядку видачі, відмови у видачі, анулювання, переоформлення документів дозвільного характеру.
Учасники заходу також зазначали, що ліцензування є важливою частиною системи адміністративної взаємодії бізнесу і держави разом з дозвільною системою, системами державного контролю і технічного регулювання, податковим адмініструванням, процесами реєстрації і банкрутства підприємства.
На думку учасників круглого столу, чинна в Україні система ліцензування не в повній мірі виконує покладену не неї функцію налагодження взаємодії бізнесу і держави та має ряд суттєвих недоліків.
Серед основних її недоліків, вважають парламентарії, є: значна кількість ліцензованих видів діяльності (близько 220 видів); велика кількість органів влади, що здійснюють видачу ліцензій (44 органи); складна юридична структура системи ліцензування. Зокрема, окремими законами регулюються банківська діяльність, ринок цінних паперів, фінансові послуги, зовнішньоекономічна діяльність, телерадіомовлення, електроенергетика і ядерна енергетика, освіта, та інші - загалом близько 20 галузевих законів містять норми про ліцензування.
Тому члени Комітету підготували законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ліцензування певних видів господарської діяльності", в якому передбачено запровадження єдиних критеріїв для ліцензування видів господарської діяльності.
За словами народних депутатів, це є першим кроком на шляху до комплексного реформування системи ліцензування в Україні, який дозволить вирішити назрілі проблеми.
Проектом пропонується внести зміни до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "закріпивши у статті 3 критерії запровадження ліцензування окремого виду господарської діяльності". А саме: ліцензування окремого виду господарської діяльності запроваджується у разі, якщо він відповідає одному з таких критеріїв: становить підвищену небезпеку для життя, здоров'я, конституційних прав та свобод громадян чи навколишнього середовища, чи безпеки держави, чи моральних засад суспільства; пов'язаний з доступом до природних чи інших обмежених ресурсів.
Також проектом пропонується внести відповідні зміни до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та деяких галузевих законів, виключивши з переліку ліцензованих видів діяльності ті, котрі не відповідають зазначеним критеріям та існуючим принципам запровадження ліцензування.
Так, законопроектом пропонується виключити з ліцензованих видів діяльності наступні види: зовнішньоекономічна діяльність; виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; оптова та роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин); надання послуг з перевезення вантажів (пропонується залишити ліцензування тільки щодо послуг з перевезення небезпечних вантажів); збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, які визначаються Кабінетом Міністрів); виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт; пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів; турагентська діяльність; фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність; посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника; діяльність, пов'язана з виробництвом автомобілів та автобусів.
Учасники заходу висловили низку пропозицій до документа, які будуть узагальнені та враховані під час його опрацювання.