На
засіданні Комітету зазначалося, що метою підготовки законопроекту (реєстр.
№6201) є приведення низки законодавчих актів України у відповідність до
Закону "Про засади запобігання та протидії корупції", який прийнято
Верховною Радою 11 червня 2009 року.
Відповідні зміни, зокрема, пропонується внести до законів "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про місцеве самоврядування", "Про прокуратуру", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про Державну податкову службу в Україні", "Про Державну прикордонну службу в Україні"та інших.
Зокрема, \у Законі "Про Службу безпеки України" пропонується визначити, що стосовно осіб, які претендують на зайняття посад в органах Служби безпеки України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. У разі відсутності зазначеної згоди питання прийому на службу щодо такої кандидатури не розглядається. Особа, яка претендує на зайняття посади в органах Служби безпеки, до призначення на відповідну посаду подає в установленому законодавством порядку відомості про майно, доходи, зобов´язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном. У разі неподання або подання недостовірних відомостей зазначена особа не може бути призначена на посаду в органах Служби безпеки.
Закон передбачається також доповнити статтями 191 і 192 такого змісту:
"Стаття 191. Врегулювання конфлікту інтересів
У разі виникнення у співробітника Служби безпеки України конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень він зобов´язаний негайно доповісти про це своєму безпосередньому керівникові. Безпосередній керівник співробітника Служби безпеки України зобов´язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.
Стаття 192. Обмеження в роботі, яка пов´язана із здійсненням контролю за роботою близьких родичів
Співробітники Служби безпеки України не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв´язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особа, яка претендує на посаду в органах Служби безпеки України зобов´язана повідомити керівництву органу, на посаду в якому вона претендує, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п´ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк ці обставини добровільно ними не усунуто, відповідні особи та/або близькі їм особи в місячний строк підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, що регулює питання доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування.
Співробітнику Служби безпеки України забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та в будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення".
Члени Комітету акцентували увагу й на тому, що статтю 60 Закону "Про банки і банківську діяльність" пропонується доповнити новою частиною. Згідно із проектом, не може становити банківську таємницю інформація про розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним особам чи одержується від них особами, зазначеними в пунктах 1-2 статті 2 Закону "Про засади запобігання та протидії корупції" та розміри, види винагороди, що одержують ці особи, а також правочини, пов´язані з одержанням ними подарунків або близькими їм особами.
За підсумками обговорення, у відповідності до положень статті 93 Регламенту Верховної Ради Комітет ухвалив рішення направити документ в Кабінет Міністрів для отримання висновку щодо доцільності його прийняття.