У заході взяли участь народні депутати, представники Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Державного департаменту з питань виконання покарань, Верховного Суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Спілки адвокатів, провідні вчені, представники громадських організацій.
Голова
Комітету Віктор Швець, відкриваючи дискусію, зазначив, що "круглий стіл" є продовженням роботи Комітету з підготовки
законопроекту про внесення змін до Закону "Про застосування амністії в
Україні" (реєстр. №4179) до розгляду у другому читанні. Він нагадав, що
чинний закон був прийнятий ще 1996 року.
За його словами, в інституті амністії залишається багато спірних питань. Наприклад, звільнення від кримінальної відповідальності з припиненням всіх кримінальних справ і справ, розглянутих судами, або звільнення амністованих від додаткових видів покарань незалежно від їх виконання. В.Швець вважає, що зміст законів про амністію, прийнятих протягом останніх десяти років, вимагає концептуального і техніко-редакційного удосконалення.
Голова Комітету також зазначив, що сьогодні звільнення особи від кримінальної відповідальності відбувається без визнання її судом винною у скоєнні злочину, тобто фактично відсутня передбачена Конституцією і Кримінальним кодексом обов'язкова форма державного засудження особи, що вчинила злочин. Тому прийняття таких законів викликає справедливе обурення законослухняних громадян, які звертаються до Комітету зі скаргами з цього питання. Зокрема, неабиякий резонанс в країні викликало застосування амністії до осіб, які визнані винними у вибуху газу у житловому будинку в м. Дніпропетровську, в результаті якого загинуло понад 20 осіб.
"Подібне відношення з боку держави невиправдане з позиції гуманізму, така гуманність не сприяє виправленню таких осіб, а, отже, не попереджає скоєння нових злочинів", - сказав голова Комітету.
В.Швець поінформував про основні новели законопроекту. Він звернув увагу на
проблему, яка часто виникає під час підготовки
законопроекту - до Комітету з приводу чергової амністії звертаються не тільки
обвинувачені та засуджені, але й слідчі та судді. За його словами, такі
звернення викликають певні думки: "можливо слідчий безпідставно порушив
кримінальну справу, а потім вичікує часу оголошення акту амністії". При цьому, "в очах обвинуваченого він
виглядає таким собі благодійником, а можливо у таких
справах присутні корупційні ознаки". Тому члени Комітету вирішили підготувати законопроект про внесення змін до чинного
закону.
Під час підготовки проекту Комітет проаналізував міжнародний досвід застосування амністії і з'ясував, що так як в Україні, амністія ніде не застосовується.
В.Швець також нагадав, що Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні. За нього проголосували представники майже всіх політичних сил, що свідчить про актуальність проблеми і її законодавче розв'язання сприятиме розвитку демократії в Україні, гуманізації законодавства.
Заступник Генерального прокурора Віктор Кудрявцев повідомив, що Генеральна прокуратура підтримує запропоновані зміни. За його словами, вони заслуговують на увагу, відповідають вимогам Конституції України, чинному кримінальному законодавству. Однак, чинне кримінальне законодавство, крім застосування амністії, передбачає ще 28 видів звільнення від кримінальної відповідальності, котрі на рівні з амністією мають однакову правову природу і досить широко застосовуються на практиці. Зокрема, це і каяття, і примирення з потерпілим, і взяття особи на поруки, і зміна обстановки тощо.
В.Кудрявцев зазначив, що необґрунтоване закриття кримінальних справ шкодить
боротьбі із злочинністю, дозволяє злочинцям уникнути покарання, обмежує права
та законні інтереси осіб та порушує принцип справедливості. За його словами, до
вирішення питання слід підходити комплексно.
Завідувач відділу пенітенціарних установ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Анатолій Палій звернув увагу на питання застосування амністії по відношенню до осіб, винних у вибуху газу в житловому будинку у м. Дніпропетровську. За його словами, після цього випадку виникло питання: як співвіднести вчинений необережний злочин середньої тяжкості з тяжкими наслідками, які ним були спричинені, чи розцінювати у даному випадку застосування амністії як гуманний акт держави? А.Палій повідомив, що Уповноважений з прав людини вважає за необхідне внести відповідні зміни до чинного закону. Підтримуючи основні положення законопроекту, Уповноважений з прав людини також акцентує увагу на нормі щодо унеможливлення застосування амністії до осіб, які вчинили злочини, пов'язані з катуванням людей. На його думку, прийняття законопроекту сприятиме соціальній справедливості, дотриманню прав людини і потерпілих.
Народний депутат Валерій Бевз зазначив, що у чинному законі багато протиріч, які потребують виправлення. Головним, на його думку, є те, що акт амністії застосовується в Україні як благодійний акт і перетворився на певну систему. В.Бевз вважає за необхідне чітко розмежувати акт амністії і акт помилування.
Учасники круглого столу загалом підтримали законопроект. Під час обговорення вони висловили низку зауважень і пропозицій, які будуть використані Комітетом під час підготовки законопроекту.