Законопроектом пропонується виключити з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані Керченський, Одеський, Ізмаїльський, Іллічівський, Кілійський, Азовський (м. Маріуполь) судоремонтні заводи.
За словами автора, внесення на розгляд цього проекту обумовлено необхідністю забезпечити більш ефективну фінансово-господарську діяльність підприємств судоремонтної галузі. "Схвалення запропонованого законопроекту дозволить розпочати підготовку об’єктів до приватизації, пошук приватного інвестора, зацікавленого в придбанні контрольного пакету акцій підприємства", - зазначив Г.Руденко. А також значно поліпшити фінансовий стан підприємств, які раніше існували переважно за рахунок держзамовлень, налагодити виробництво конкурентоспроможних видів продукції та вийти на нові ринки збуту.
На засіданні Комітету йшлося про те, що сьогодні існуюча невизначеність майбутнього статусу на фоні нерегулярної виплати заробітної плати негативно впливає на ставлення до роботи працівників державних підприємств, призводить до втрати кваліфікованих кадрів і, як наслідок, неможливості відновлення виробництва високотехнологічної продукції.
Віднесення судноремонтних заводів України до підприємств, що не підлягають приватизації, наприклад, в умовах нестабільного судноплавства на р. Дунай, відсутності рівних конкурентних податкових умов господарювання в порівняні із закордонними ремонтними базами, надзвичайно ускладнює залучення інвестицій та повністю виключає залучення пільгових інвестицій і отримання безоплатної фінансової допомоги з боку закордонних фондів (наприклад, за програмою ТАСІС), оскільки їх принциповою умовою виступає надання фінансової допомоги підприємствам, в яких частка держави становить менше 25%.
Народні депутати вважають, що сам факт закріплення підприємств в державній власності не створює для самої держави жодного позитивного моменту, оскільки підприємства не є монополістами і приватні конкуренти, що працюють на аналогічному ринку, поступово їх витісняють. Тому для розвитку підприємств, підвищення їх конкурентноздатності, необхідний прихід ефективного власника, що міг би забезпечити істотні капітальні вкладення в реконструкцію, модернізацію і техпереозброєння основних фондів, проводити ефективну кадрову й організаційну політику, спрямовану на підвищення мотивації персоналу, оперативно вирішувати виникаючі на підприємстві проблеми.