У заході брали участь народні депутати України, представники органів державної влади, місцевого самоврядування, посольств іноземних держав та громадськості, фермерських господарств, наукові експерти та інші.
Голова Комітету Михайло Присяжнюк проаналізував основні проблеми реформування земельних відносин. За його словами, подальше реформування аграрного сектора економіки можливе лише за умови запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення.
На думку М.Присяжнюка, головною проблемою запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення є відсутність законодавства, прийняття якого було передбачено Земельним кодексом. Однак, зауважив народний депутат, "внаслідок надмірної політизації земельних питань затягується прийняття важливих законів про державний земельний кадастр та ринок земель".
За словами М.Присяжнюка, основною проблемою законопроекту про державний земельний кадастр є розмежування функцій органів місцевого самоврядування, Державного комітету із земельних ресурсів та Міністерства юстиції. Він підкреслив, що дискусія триває майже сім років навколо питання, які установи мають виконувати функції ведення кадастру та реєстрації прав.
Окрім того, підкреслив М.Присяжнюк, Закон "Про держану реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" прийнято п´ять років тому, проте урядом до цього часу не створено системи про реєстрацію цих прав, що також унеможливлює запровадження ринку земель.
На думку учасників заходу, незавершеність нормативно-правового врегулювання земельних відносин та процесу формування ринку земель "завдає державі економічних збитків, виникають осередки соціального напруження, а також відбувається криміналізація земельної сфери".
Представники органів місцевого самоврядування зауважили, що сьогодні місцеві органи влади позбавлені особливого важеля формування раціонального землекористування, а також системного наповнення місцевих бюджетів прибутками від оренди землі та продажу земельних ділянок. Вони пропонували надати переважне право на придбання земель сільськогосподарського призначення органам місцевого самоврядування, державної влади та орендарям.
Промовці наголошували, що у тих країнах, де є сталі традиції поваги до права власності, під час встановлення обмежень на ринкові операції із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, вважають за необхідне зберегти приватну ініціативу власника щодо використання землі чи обігу прав на неї. Така ініціатива, на думку експертів, зумовлює активність ринку земель як інструменту доступу до ресурсів для здійснення підприємницької діяльності. При такому підході, підкреслювали виступаючі, законодавство є інструментом пошуку компромісів між власником землі та суспільством, коли він здійснює своє природне прагнення до максимізації вигоди від об´єкта власності.
За підсумками обговорення, учасники дискусії дійшли висновку, що запровадження в Україні повноцінного, прозорого та цивілізованого ринку сільськогосподарських земель є неможливим без законодавчого врегулювання відносин, пов´язаних з процесом забезпечення захисту законних інтересів суб´єктів ринку землі.
На їх думку, вирішити проблему регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення необхідно законами прямої дії з мінімальним застосуванням практики підзаконних актів, відомчих інструкцій і нормативних документів.
Зважаючи на це, учасники заходу запропонували уряду, насамперед, провести інвентаризацію земель та її агрохімічне обстеження, розмежувати землі державної та комунальної власності, створити системи державного кадастру та державної реєстрації прав.
Представники органів місцевого самоврядування вважають, що парламенту, Президенту України, Кабінету Міністрів, як суб´єктам права законодавчої ініціативи, насамперед, необхідно розробити, внести та прийняти для запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення закони про державний земельний кадастр, інвентаризацію земель, земельні аукціони, державний земельний (іпотечний) банк тощо.
Учасники заходу також рекомендували Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин на всіх етапах проходження законопроектів у Верховній Раді України розглядати пропозиції висловлені учасниками круглого столу та громадськістю.