Автори проекту пропонують викласти в новій редакції частину другу статті 2 закону передбачивши, зокрема, що сплата ввізного мита, податків і зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя, у разі ввезення на давальницьких умовах цукру, цукрових сиропів та патоки із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною. Але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації.
У разі непогашення векселедавцем у визначений строк такого векселя векселедержатель може опротестувати його в неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату. Банк зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму.
Ідея законопроекту щодо необхідності посилення контролю за ввезенням сировини на митну територію України, усунення сумнівних схем ухилення від сплати податків та створення умов для розвитку вітчизняного товаровиробника, вважають члени Комітету, варта підтримки й тому пропонується прийняти його в цілому.