Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до статті 34 Закону "Про статус народного депутата України", внесений народними депутатами України Ю.Кармазіним, О.Білозір та іншими.
Проектом передбачено зняття будь-яких обмежень щодо кількості помічників-консультантів, яких може мати один народний депутат, оскільки окрім 31 помічника-консультанта, які працюватимуть за строковим трудовим договором, народний депутат, як передбачається, матиме ще й необмежену кількість "помічників-консультантів, які допомагають йому на громадських засадах".
Члени Комітету зазначили, що з таким підходом не можна погодитись, оскільки статус помічника-консультанта (навіть якщо він працює без оплати) надає відповідній особі певні права і повноваження. Кількість осіб, які мають такого роду повноваження, не може бути безмежною. До того ж статтею 34 Закону у її нині чинній редакції для кожного депутата передбачено можливість мати до 31 помічника-консультанта і, на думку Комітету, така кількість є цілком достатньою.
Проектом передбачено, що усі помічники-консультанти народного депутата "перебувають на патронатній службі у штаті апарату Верховної Ради України". Комітет вважає, що прийняття такого рішення було б неправильним по суті: помічники-консультанти за характером виконуваних ними функцій не є працівниками Апарату Верховної Ради України, вони працюють для народного депутата України і приймаються на роботу особисто ним, у той час як працівники апарату парламенту виконують роботу, яка необхідна для функціонування всього парламенту. До того ж включення "до штату" Апарату Верховної Ради України усіх помічників-консультантів без будь-якого обмеження їх кількості призведе до ситуації, за якої апарат парламенту складатиметься із десятків тисяч осіб, які вестимуть свою діяльність в усіх регіонах України. Таким чином створюватиметься враження, що апарат парламенту охоплює собою кожен регіон, кожне велике місто країни і є безрозмірним за чисельністю. "Таке становище, без сумніву, негативно позначиться на авторитеті парламенту", - наголосили Члени Комітету.
Також проектом (ч. 3 нової редакції ст. 34) фактично передбачено надання чотирьом із помічників-консультантів кожного депутата статусу державного службовця 3-ї категорії. Ініціатори проекту вважають достатнім для цього наявність у помічників-консультантів середньої спеціальної освіти або вищої освіти, у тому числі і освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста чи бакалавра, які по суті є неповною вищою освітою.
Це означає, підкреслив голова Комітету Валентин Матвєєв, що для присвоєння помічнику-консультанту рангів державного службовця 3-ї категорії до нього пред'являтимуться значно нижчі освітньо-кваліфікаційні та ділові вимоги, аніж це робиться на даний час, зокрема, щодо відповідних працівників Апарату Верховної Ради України. До того ж присвоєння рангів державного службовця у проекті ніяк не пов'язано з характером і кваліфікаційним рівнем роботи, яку виконує помічник-консультант, а це відкриває дорогу для надання відповідного статусу особам, характер роботи яких зовсім не відповідає роботі, яку звичайно виконують державні службовці 3-ї категорії. Відтак і це положення проекту є невиправданим.
Комітет відзначив, що цей проект закону поданий авторами на розгляд парламенту з порушенням частини 2 статті 6.2.7 Регламенту Верховної Ради України, а за результатами експертизи, проведеної Кабінетом Міністрів України, Головним науково - експертним управлінням, Головним юридичним управлінням, Головним організаційним управлінням, Управлінням справами та Управлінням кадрів Апарату Верховної Ради України він визнаний таким, що потребує грунтовного доопрацювання.
Зокрема, авторами проекту в порушення вимог чинного Регламенту не надано фінансово - економічного обґрунтування до нього. За розрахунками державних установ, які провадили експертизу даного проекту закону, для його реалізації необхідні кошти у розмірі 37 мільйонів гривень.