У заході взяли участь народні депутати, представники міністерств, відомств, об'єднань профспілок і роботодавців, науковці.
Голова підкомітету з питань державного соціального страхування, розвитку соціального партнерства та діяльності об'єднань громадян - сторін соціального партнерства Михайло Папієв, відкриваючи дискусію, нагадав, що 3 червня поточного року на засіданні Комітету було розглянуто порівняльну таблицю до законопроекту про соціальний діалог в Україні. Комітет схвалив її і рекомендував парламенту прийняти проект у другому читанні та в цілому.
За його словами, перед розглядом проекту у сесійній залі надійшли зауваження від всеукраїнських профспілкових організацій, особливо незалежних. Для того, щоб законопроект був прийнятий на принципах соціального діалогу Комітет звернувся до Голови Верховної Ради з проханням зняти законопроект з розгляду, щоб робоча група ще раз доопрацювала його, провела необхідні консультації з всеукраїнськими організаціями профспілок і роботодавців на консенсусній основі.
Комітет також звернувся до МОП з проханням надати висновки до проекту та рекомендації. Основні зауваження, за словами М.Папієва, стосувалися 5,6,7 і 8 статей цього проекту.
Голова підкомітету повідомив, що експерти Міжнародної організації праці у своєму висновку наголошують на тому, що не існує заздалегідь установленої моделі репрезентативності. Тому рішення має прийматися на національному рівні з врахуванням деяких визначених вимог. Зокрема, критерії як якісні, так і кількісні повинні бути заздалегідь встановлені точні та об'єктивні, визначатися з відповідними організаціями профспілок та роботодавців і встановлюватися для таких цілей, як наприклад, колективні переговори, консультації з органами влади або призначення делегатів у міжнародні організації, такі як МОП.
При цьому, зазначив М.Папієв, профспілкові організації, що вважаються не репрезентативними, не повинні бути позбавлені права на захист трудових інтересів, організацію своєї діяльності тощо. Рішення про надання статусу репрезентативності організації профспілок чи роботодавців не повинні призвести до загрози свободі вибору працівників.
М.Папієв наголосив на необхідності термінового доопрацювання законопроекту про соціальний діалог України (реєстр. №1440), щоб вже наступного тижня винести його на розгляд Верховної Ради України.
Заступник міністра праці та соціальної політики Віктор Іванкевич наголосив на тому, що соціальний діалог в Україні стрімко розвивається. Сьогодні діє 136 профспілок, 15 профоб'єднань і 21 всеукраїнське об'єднання роботодавців. За його словами, першочерговою справою стає визначення критеріїв та ідентифікація з метою участі в процесі соціального діалогу. "Очевидним є те, що органи влади запитуючи суспільну думку, приймаючи те чи інше рішення, повинні знати, кого саме представляють ці організації, інтереси якої частини громадян суспільства будуть враховані органами влади і підтримані", - зазначив заступник міністра. Особливого значення, за його словами, набуває питання представництва і визначення репрезентативності організацій працівників і роботодавців під час ведення колективних переговорів і укладення угод, а також при формуванні різних тристоронніх органів, які мають певні повноваження під час прийняття рішень.
В.Іванкевич відзначив, що під час доопрацювання законопроекту про соціальний діалог у Комітеті, соціальні партнери показали неготовність до сприйняття запропонованих критеріїв. Особливо це стосувалося ст. 5 та 6 законопроекту.
Заступник міністра вважає, що сьогодні потрібно шукати компромісне рішення з урахуванням соціально-економічних умов, які склалися в Україні. "Ми самі маємо пройти цей шлях. Законодавче закріплення критеріїв репрезентативності на всіх рівнях в законі "Про соціальний діалог" сприяло б побудові системи соціального діалогу", - наголосив В.Іванкевич
Учасники "круглого столу" наголосили на тому, що критерії репрезентативності необхідно затверджувати лише законом, а не віддавати на відкуп сторонам соціального діалогу.
Голова Комітету В.Хара, підводячи підсумки дискусії, запропонував під час підготовки законопроекту до другого читання максимально врахувати рекомендації Міжнародної організації праці. В.Хара також зазначив, що в разі прийняття, закон стане важливим інструментом в удосконаленні соціального діалогу, дозволить врегулювати трудові, соціально-економічні відносини, забезпечить соціальну стабільність і подальший розвиток громадянського суспільства.