Україна розраховує на підтримку Європейського парламенту у ключових
питаннях діалогу по лінії «Україна-Європейський Союз».
Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи перед учасниками Тринадцятого засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом, яке відкрилося у Києві у понеділок.
«Ми з вдячністю сприймаємо підтримку Європейського парламенту у ключових питаннях, які стосуються відносин між Україною та Євросоюзом, і плекаємо щиру надію, що більшість представників об`єднаної Європи у Європарламенті позитивно налаштовані щодо місця України у європейському співтоваристві», - сказав В.Литвин.
Голова Верховної Ради України висловив переконання, що новий склад Європарламенту «продовжить традицію максимального сприяння Україні у її діалозі з Євросоюзом», і висловив сподівання, що позиція Європарламенту «щодо того, що Україна повинна мати тверду перспективу щодо Європейського Союзу, лишається незмінною».
«Ми розраховуємо на підтримку Європарламенту у ключових питаннях діалогу по лінії «Україна-Європейський Союз». Переконаний, що наша спільна співпраця допоможе нам отримати результати, які є вкрай важливими для України», - зазначив він.
Підтримка України з боку європейського співтовариства, підкреслив керівник парламенту, «важлива як ніколи з огляду на те, що ми переживаємо складний поворотний момент нашої історії, пов`язаний з виборами Президента України». Український народ, заявив В.Литвин, має дати відповідь на питання: або Україна буде рухатися, переходячи у нову якість, як демократична цивілізована держава, або ми будемо відступати назад. «Такої альтернативи у нас немає і бути не може», сказав він, зазначивши, що питання щодо євроінтеграційних прагнень України «сьогодні принаймні не розсварює українських політиків, більше того, об`єднує їх».
При цьому В.Литвин підкреслив, що «ми розраховуємо на практичний результат співпраці не після, а до президентських виборів» в Україні. «Майбутній Президент повинен вже мати практичний план дій, а не намагатися своє бачення «накидати» на Україну. А цей план дій, по суті, буде співпадати, співвідноситися з настроями українського суспільства», - додав він.
Голова Верховної Ради України окреслив основні питання співпраці України з ЄС, які потребують вирішення.
За його словами, сьогодні як ніколи важливо перевести у практичну площину переговори між Україною і ЄС щодо Угоди про асоціацію і стосовно запровадження безвізового режиму для громадян нашої країни.
«Це вкрай важливо зробити сьогодні навіть з огляду на необхідність зменшити поле для маневру для українських політиків під час передвиборчої кампанії, вкрай важливо для українського суспільства. Ми задоволені активним діалогом у сфері практичної співпраці, а особливо тим, що нам вдалося завершити підготовку нового практичного документу порядку денного асоціації. А це відкриває нам можливість і юридичні підстави рухатися у напрямку укладення Угоди про асоціацію», - зазначив В.Литвин.
Голова Верховної Ради України назвав принциповим забезпечення ефективного діалогу з ЄС щодо безвізового режиму, зазначивши, що «це чутлива тема для абсолютної більшості українських громадян». Він нагадав, що згідно з рішеннями Паризького саміту у вересні 2008 року, Україна та ЄС розпочали консультації про перспективне запровадження безвізового режиму. Розвиток цього діалогу, сказав він, залежатиме від виконання Україною відповідних критеріїв та вимог ЄС у сфері Шенгенського законодавства. «Ми очікуємо від Євросоюзу чіткого політичного сигналу щодо інтенсифікації спільної роботи над розробкою концептуального документу на зразок «дорожньої карти» у цьому питанні», - зазначив він.
В.Литвин наголосив на важливості створення «поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі» між Україною та ЄС. «Це для нас важливо з огляду на необхідність перепрофілювання українського бізнесу відповідно до високих європейських стандартів. Ми розуміємо, що це наше ключове домашнє завдання, але, разом з тим, для нас вкрай важлива підтримка з боку ЄС», - наголосив він, додавши, що Україна, зважаючи на уроки фінансово-економічної кризи, має запровадити серйозні економічні реформи.
Предметом переговорів щодо створення зони вільної торгівлі, за словами керівника парламенту, є не лише лібералізація торгівлі товарами, послугами, вільний рух капіталу, а й досягнення спільних позицій і підходів у регуляторних питаннях. «Ми працюємо у напрямку відповідної гармонізації українського законодавства, і переконаний, що попри розбіжності, попри політичні процеси, які відбуваються в Україні і відповідним чином позначаються на діяльності Верховної Ради, протистояння або політичних суперечок у цьому питанні не буде», - сказав він.
В.Литвин також детально зупинився на питанні співпраці в енергетичній сфері, зазначивши. що позиція України є передбачуваною. «Ми розуміємо важливість договору про енергетичну співпрацю, енергетичне співтовариство і виконання рекомендацій, які були напрацьовані на відповідній Європейській конференції, - підкреслив він. - Ми зацікавлені у тому, аби українська газотранспортна система працювала ефективно не лише в інтересах України, але й в інтересах кінцевих споживачів газу, тобто європейського співтовариства».
«Цілком очевидно, що ми вийдемо на реальний механізм співпраці, і водночас є очевидним і зрозумілим для нас необхідність мати прогнозовані стосунки з Росією, - наголосив В.Литвин. - У переговорах з Росією ми маємо задіяти принцип рівності, а для цього нам потрібно мати консолідовану позицію українського політикуму».
Окремою і важливою темою співпраці керівник парламенту назвав Східне партнерство. «Ми на парламентському рівні розраховуємо, що ініціативи Європейського парламенту, зокрема, пропозиції Швеції і Польщі, будуть виступати для України доданою вартістю у її співпраці з європейськими країнами, з європейським співтовариством. Ми зацікавлені у тому, щоб розвивати парламентський вимір Східного партнерства, - заявив В.Литвин. - Разом з тим, ми зацікавлені у тому, щоб український парламент був долучений до справ Європейського парламенту, можливо, у якості спостерігачів чи в іншій формі, аби ми відчували ритм і двічі не робили одну й ту ж саму роботу».
Верховна Рада, за словами її керівника, також розглядає Парламентську асамблею ЄВРОНЕСТ як багатосторонній вимір співпраці з ЄС і східноєвропейськими країнами. «При цьому вважаю за необхідне наголосити на принципі диференційованого підходу щодо співпраці у рамках Східного партнерства», - зазначив В.Литвин.
Голова Верховної Ради України також наголосив на важливості зосередження уваги і на двосторонній співпраці у рамках Комітету з парламентського співробітництва. «Напередодні саміту у грудні цього року увага до відносин Україна-ЄС, очевидно, буде підвищуватися. Це природно, адже обом сторонам доведеться підбити підсумки основних досягнень співпраці за 2009 рік, зокрема щодо укладення найважливіших угод і домовленостей. Це відповідальне завдання, насамперед для нас», - сказав він.