Засідання було організовано Комітетом у закордонних справах Парламенту Швеції, яка зараз головує у Раді Європейського Союзу. У заході взяли участь керівники профільних парламентських комітетів країн-членів ЄС та країн-партнерів "Східного Партнерства": України, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії та Молдови.
Учасники засідання обговорили питання щодо започаткування діяльності Парламентської асамблеї ЄС-Східні сусіди (ЄВРОНЕСТ) - парламентського виміру "Східного Партнерства".
Голова Комітету з питань європейської інтеграції Б.Тарасюк, зокрема, зазначив, що Україна вітає ініціативу "Східного Партнерства" як таку, що може подолати існуючий розрив між політикою розширення та політикою сусідства ЄС. У цьому зв´язку, зазначив український парламентарій, "Східне партнерство" не має виступати альтернативою майбутнього членства України в Євросоюзі, а, навпаки, має забезпечити додаткові практичні можливості для досягнення цієї мети.
За словами Б.Тарасюка, Верховна Рада України "сприймає новостворену Асамблею як додатковий формат до двосторонніх міжпарламентських взаємин у рамках Комітету з парламентського співробітництва і готова брати у ній участь ". Верховну Раду України цікавлять, зазначив він, "насамперед, ті нові практичні механізми парламентського співробітництва, які будуть започатковані в рамках Асамблеї ЄВРОНЕСТ". Голова Комітету підкреслив, що "за допомогою цих механізмів потрібно забезпечити парламентський контроль за розвитком "Східного Партнерства"; підвищити ефективність парламентської діяльності шляхом впровадження стандартів та практики ЄС, а також забезпечити сприяння у адаптації національного законодавства до законодавства ЄС".
Б.Тарасюк також наголосив, що в основі як ЄВРОНЕСТ, так і "Східного Партнерства" має бути визнання європейської ідентичності країн-учасниць, до яких може бути застосована стаття 49 Договору про ЄС. Діяльність Асамблеї має бути побудована на принципах диференціації, спільної власності та спільної відповідальності.
Принцип диференціації, підкреслив Б.Тарасюк, "не означає порушення прав окремих країн-учасниць ЄВРОНЕСТ, це лише врахування відмінностей цілей та завдань різних країн-партнерів у їхніх відносинах з Європейським Союзом, виходячи з яких кожен парламент має визначати рівень власної участі у ЄВРОНЕСТ".
Українська сторона також внесла свої пропозиції стосовно організаційної структури Асамблеї.