Автор проекту, народний депутат Василь Гаврилюк пропонує працівників слідчих підрозділів вивести з підпорядкування начальників міськрайлінорганів та оперативних підрозділів за якими залишиться лише функція організації взаємодії між слідчими та працівниками оперативних та інших служб. Керівництво слідчими буде здійснюватись лише по вертикалі – керівниками вищестоящих слідчих підрозділів. При цьому, суттєво підвищиться рівень відповідальності керівників слідчих апаратів за підбір і розстановку кадрів, а також відповідальність кожного слідчого за кінцеві результати роботи.
Голова Комітету Василь Онопенко акцентував увагу на тому, що значна кількість норм законопроекту є загальними, носять декларативний характер, дублюють за своїм змістом кримінально-процесуальне законодавство і не вирішують усіх проблем, пов’язаних з необхідністю створення належної системи органів досудового слідства.
За його словами, норми, які регулюють завдання, організаційну структуру, фінансування органів досудового слідства мають бути розділені на окремі розділи з відповідною назвою. У цьому плані за зразок можна взяти закони “Про міліцію”, “Про службу безпеки України”, які мають більш досконалу побудову.
Комітет вважає, що законопроект не відповідає концепції реформування органів досудового слідства, яка визначена у Перехідних положень Конституції України і якою передбачено створення єдиної системи органів досудового слідства. "При цьому, як видається, термін "єдина" означає необхідність створення єдиного слідчого апарату, що було передбачено Концепцією судово-правової реформи. Проте законопроект побудовано на протилежній концепції, за якою сили і засоби досудового слідства розпорошуються, а відомчий підхід превалює над незалежністю слідчих та об’єктивною істиною", - наголосив В,Онопенко.
Законопроект обходить увагою такі важливі питання як процесуальна самостійність і незалежність слідчого, система гарантій їх забезпечення, оптимальне навантаження слідчих тощо. Вони також мають бути вирішені відповідно до Концепції судово-правової реформи.