Микола Томенко: Парламент протягом IV-ї сесії діяв швидше як орган ведення політичної дискусії, а не ухвалення оптимальних законодавчих рішень
Сьогодні під час прес-конференції у парламенті Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко підбив попередні підсумки IY-ї сесії 6-го скликання.
Як відомо, сесія розпочалася 3 лютого і тривала майже півроку. За цей період відбулося 61 пленарне засідання. Було ухвалено в цілому 185 законів, серед них, за поданням народних депутатів 87, поданням Кабінету Міністрів України 83, Президента України 15.
«Така статистика, зокрема, свідчить про те, що в цей період стало цілком очевидним, що Президент не має підтримки у парламенті та перестав бути реальним суб´єктом законодавчого процесу», - вважає Віце-спікер. Так, Президент України протягом IY-ї сесії заветував 13 законопроектів, 10 з яких були повторно прийняті з подоланням вето Президента.
Щодо законодавчої діяльності Кабінету Міністрів в цей період, то вона дещо зменшилася. Якщо ж брати весь період діяльності ВР IY-го скликання, то законопроектів Кабінету Міністров України ухвалено більше, ніж законопроектів народних депутатів у відповідному співвідношенні 171 до 147. Це пояснюється тим, що Уряд та коаліція заради ухвалення законопроектів, передовсім антикризових, йшли на компроміс і реєстрували законопроекти, подані народними депутатами від різних фракцій. Це, з одного боку, скорочувало процедуру подання закону, а з іншого - також давало змогу домовлятися з опозицією.
Найбільш непродуктивним та конфліктним став липень- місяць. За словами М.Томенка, за цей період було розглянуто 14 законопроектів, а ухвалено в цілому лише один.
«Якщо ж проаналізувати відвідуваність Верховної Ради, як важливий фактор організації діяльності парламенту, то кидається в очі суттєві розбіжності в діяльності Комітетів ВР», - зазначив М.Томенко.
Ще раз нагадаємо, що четверта сесія тривала практично півроку і, згідно з затвердженим планом роботи Верховної Ради, повинно було відбутися щонайменше 12 планових засідань Комітетів. Натомість, М.Томенко повідомив, що є Комітети, які працювали активніше, ніж інші, зокрема, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (голова Омельченко О.О., НУ-НС) провів 20 засідань, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (Швець В.Д., БЮТ) 16. В той же час, Комітет з питань транспорту і зв´язку (голова Козак В.В., ПР) провів всього 3 засідання, а Комітет з питань свободи слова та інформації (Герман Г.М., ПР) 5.
«Ця інформація ще раз свідчить про невідповідну роль Комітетів в законодавчому та організаційному процесі ухвалення рішень. Останнім часом фракції взяли на себе більше функцій законодавчої ініціативи, аніж Комітети», - сказав Заступник Голови Верховної Ради. За його словами, таке ставлення до комітетської робота очевидно спричинило той факт, що за IV-у сесію, якщо брати за основу лише поважні причини, 31 народний депутат не брав участі у жодному засіданні Комітету. Нагадаємо, що заробітна плата у Верховній Раді нараховується за поданням голів Комітетів.
«Що стосується відвідуваності пленарних засідань Верховної Ради, то з невідомих причин не брали участь у засіданні більше 60 разів 9 народних депутатів, причому 8 з них представники Партії регіонів», - повідомив М.Томенко. Він також зазначив, що лише 18 народних депутатів не пропустили жодного засідання Верховної Ради з поважних причин.
Цікаво проаналізувати дисципліну парламентської діяльності народних депутатів, що заявили про намір балотуватися на посаду Президента. М.Томенко повідомив, що найбільше «прогулів» спостерігається у трьох кандидатів у Президенти: Богословська І.Г. (пропущено 48 пленарних засідань та 14 з 14 засідань Комітету), Янукович В.Ф. (пропущено 38 пленарних та 8 з 9 засідань Комітету), Яценюк А.П. (пропущено 31 та 5 з 14).
«Цілком очевидно, що підвищення ефективності діяльності парламенту вимагає ухвалення Конституційних, законодавчих та організаційних рішень», - підсумував Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко. Він наголосив, що, по-перше, «є очевидним той факт, що й надалі головна мотивація перебування у парламенті представників великого бізнесу пов´язана з отриманням статусу депутатської недоторканності, а не зацікавленість у реальній законодавчій діяльності. Тому без скасування депутатської недоторканності, шляхом внесення змін до Конституції, важко уявити, що представники великого бізнесу будуть дійсно працювати у парламенті». По-друге, М.Томенко переконаний, що необхідне посилення ролі Комітетів Верховної Ради як головного інституту законотворення у парламенті. Третім пунктом Віце-спікер назвав введення відповідальність за «прогули» шляхом ненарахування заробітної плати народним депутатам.
«В цілому, IY-а сесія Верховної Ради України мала певні успіхи в законодавчій діяльності, які здебільшого були перекреслені домінуванням політики та передвиборчої діяльності в контексті майбутньої президентської кампанії. Тому парламент діяв радше як інститут ведення політичної дискусії, а не ухвалення оптимальних рішень», - сказав Микола Томенко.
Повні інформаційні довідки знаходиться на сайті http://tomenko.kiev.ua/