Законопроектом (реєстр. №4566) пропонується уточнити поняття "особистого селянського господарства", категорію осіб, які вважаються його членами тощо. Проект містить положення щодо їх обліку сільськими, селищними та міськими радами за місцем розташування земельної ділянки, а також визначає за яких умов робота в особистому селянському господарстві є основною для члена такого господарства.
Під час обговорення члени Комітету висловили низку зауважень до законопроекту. Зокрема, зазначалося, що його норма про припинення членства в особистому селянському господарстві одночасно з припиненням права власності на земельну ділянку для ведення такого господарства або договору оренди відповідної земельної ділянки не узгоджується з положеннями статті 5 чинного закону. Остання, підкреслювали народні депутати, передбачає право кожного члена особистого селянського господарства на вихід з нього та виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості). Крім того, зауважили парламентарії, статтею 11 закону передбачено умови припинення ведення особистого селянського господарства.
На думку народних депутатів, недоцільно також встановлювати перелік документів, на підставі яких сільські, селищні, міські ради ведуть облік особистих селянських господарств, оскільки такий облік ведеться ними відповідно до Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних, міських радах, затвердженої наказом Держкомстату України.