Члени Комітету зазначили, що "попри рішення робочої групи з підготовки законопроекту до другого читання, до складу якої ввійшли автор проекту народний депутат П.Толочко, представники Інституту археології НАН України, Державної служби охорони культурної спадщини, працівники секретаріатів Комітетів з питань культури і духовності та з питань науки і освіти, суть зазначеного документу не змінилася. Його основою і надалі залишається спроба монополізації охорони археологічної спадщини Інститутом археології НАН України, зокрема його директором П.Толочком".
Крім того, вважають народні депутати, основні положення законопроекту або дублюють, або суперечать нормам Конституції України, Закону України "Про охорону культурної спадщини", ряду інших нормативно-правових актів. На це вказує також і Висновок Головного юридичного управління Верховної Ради України, в якому висловлено пропозицію направити проект Закону про охорону археологічної спадщини на повторне перше читання.
З огляду на це, Комітет з питань культури і духовності розробив і пропонує для розгляду альтернативний проект закону про охорону археологічної спадщини. Цей документ не переслідує відомчих інтересів, а ставить за мету законодавчо вирішити саме специфічні проблеми охорони, збереження, дослідження і використання археологічної спадщини. Законопроект повністю відповідає нормам Закону України "Про охорону культурної спадщини", іншим законодавчим актам. Він визначає правове положення археологічної спадщини, особливості її виявлення, реєстрації, збереження, дослідження, права й обов'язки громадян та держави, відповідальність за порушення норм Закону.
В проекті визначається перехідна процедура реєстрації археологічних предметів недержавної форми власності, пропонується введення державної експертизи щодо походження таких предметів.
ід час розробки було враховано положення рекомендаційного законодавчого акту "Про охорону археологічної спадщини", прийнятого постановою Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць СНД, норми Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої), а також європейський досвід нормативно-правового регулювання цієї сфери.
Прийняття проекту закону про охорону археологічної спадщини, ратифікація Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої), а також внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України, Закону "Про охорону культурної спадщини", на думку членів Комітету, дасть змогу створити цілісну нормативно-правову базу щодо охорони археологічної спадщини.